Такий висновок можна зробити з експертних оцінок законопроекту про обов’язкове медичне страхування, який представники Партії регіонів у Верховній Раді обіцяють прийняти до кінця року. Своєю думкою стосовно цього поділилися екс-міністр охорони здоров’я Микола Поліщук і народний депутат України, член парламентського комітету з питань охорони здоров’я Cергій Шевчук.
«Не дай Боже, цей закон буде прийнято!», — це вердикт М. Поліщука. Він вважає, що така версія медстраху спричиняє нерівність і корупцію. Зокрема, екс-міністра не влаштовує прописана у проекті плата за будь-які медпослуги. Мовляв, припустимо, що обстеження хворого в кожного фахівця перед операцією (потрібні вони чи ні — спірне питання) швидко спустошить страховий рахунок пацієнта. Автори законопроекту пропонують узаконити поняття гонорару лікарю. А це, на думку пана Поліщука, створить ґрунт для корупції й стимулюватиме диференційоване ставлення ескулапів до хворих.
Особливу увагу експерти звертають на фонд, який має акумулювати й розпоряджатися страховими внесками на медицину. Нині Мінохорони здоров’я (до речі, відомство готує свій варіант законопроекту з медстрахування) наполягає на створенні окремого фонду, який підпорядковувався б йому. У свою чергу Мінпраці і соцзахисту не виключає участі у цьому виді страхування Фонду соцстраху на випадок тимчасової втрати непрацездатності. А екс-міністр давно виступає за підпорядкування сфери охорони здоров’я Міністерству праці і соцзахисту України.
У головних моментах критики з паном Поліщуком солідарний і народний депутат С. Шевчук. Він не бачить політичної волі у вирішенні цього питання вже багато років. На його думку, медстрахування перетворилося на політичний ритуал: нібито ніхто не проти, але ніхто нічого не робить.
Член профільного парламентського комітету переконаний, що перш ніж обговорювати введення медстраху, потрібно до нього підготуватися технічно: ініціювати створення в Україні єдиного медичного простору, ввести в системі охорони здоров’я стандарти лікування і протоколи, вирішити питання кадрів та їхньої підготовки тощо. До того ж медзаклади повинні одержати статус суб’єктів економічної діяльності. Нині фінансування залежить від ліжко-місць, лікарям вигідно, щоб люди хворіли. Система медичної допомоги має бути орієнтована на профілактику захворювання, а не на лікування.
Депутат нагадав, що соціальний експеримент у столиці та Київській області із введення медичного страхування, який проводили за указом Президента Кучми, зазнав цілковитого фіаско, тому що система до цього не готова. А головне — медичне страхування суперечить Конституції України, 49 стаття якої декларує безоплатну медицину.
