Так стверджують експерти і запевняють, що політики та журналісти завищують цю цифру до семи мільйонів
Відбулося дводенне засідання «круглого столу» на тему: «Жінки та міграція», присвячене питанням фемінізації міграції. Захід організували Комітет Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин спільно з Комітетом Ради Європи з питань міграції, Програмою сприяння парламенту України та Міжнародним жіночим правозахисним центром «Ла Страда-Україна».
Метою «круглого столу», за словами голови парламентського комітету Олега Зарубінського, є обговорення проблем жіночої міграції, становища мігранток в європейських країнах, їх зв’язок з родинами, проблеми біженок в Україні, гендерне насильство щодо жінок-мігранток тощо.
Голова підкомітету з питань гендерної політики та міжнародних відносин Олена Бондаренко представила аналіз стану гендерної політики, в якій поки що не приділяється достатньо уваги питанням міграції.
Вітчизняна дослідниця міграційних проблем Олена Малиновська наголосила: виїзд на роботу за кордон досяг піку на межі тисячоліть. Хоча політики, а за ними й журналісти, інколи твердять про п’ять—сім мільйонів заробітчан, дослідники пропонують використовувати більш реальні оцінки — 2,3—2,7 мільйона. Це означає, що за кордоном працювало та працює до 10 відсотків працездатного населення.
Основні причини виїзду за кордон, наголошували експерти «Ла Страда-Україна», економічні, які пов’язані з відсутністю робочих місць, низькою оплатою праці в нашій країні та бажанням поліпшити свої житлові умови. Робота, яку виконують мігранти, як правило, некваліфікована: для жінок — прибирання, приготування їжі, догляд за хворими, для чоловіків — послуги електрика, сантехніка, водія, будівельника. Крім труднощів соціально-психологічного характеру, мігранти, які працюють, приміром, у Греції, ще скаржаться на порушення пенсійних прав. Період, який вони працюють за кордоном, не враховується під час нарахування пенсій. Законодавством передбачені умови добровільного пенсійного страхування, однак мігранти не поспішають підписувати відповідний договір.
Чинник, який сприяв би поверненню українців на батьківщину, — економічна стабілізація, гідна оплата праці і пенсійне забезпечення на європейському рівні. Дослідження міжнародного жіночого правозахисного центру засвідчило необхідність подальшої роботи з удосконалення Державної міграційної політики.
Учасники «круглого столу» мають напрацювати відповідні рекомендації, які планується надіслати у профільні комітети Верховної Ради та органи виконавчої влади.