Тиждень, що минає, схоже, стане прологом до старту спекотного літа. Першим подав сигнал Президент Віктор Янукович. Зокрема, глава держави наголосив, що місцеві вибори мають пройти у конституційні терміни. Тобто не пізніше 31 жовтня цього року. Хоча фракція Партії регіонів і виступила за перенесення їх на рік. Про те, що стало причиною такої заяви Президента країни, дещо пізніше. А зараз про реакцію політичних сил на його заяву.

Єдиний, хто першим відгукнувся, став Голова Верховної Ради Володимир Литвин. Він нагадав, що парламент направив до Конституційного Суду зміни до Основного Закону, які мають сприяти розвитку місцевого самоврядування. Відтак у першому читанні вони можуть бути прийняті лише восени, а тому проводити місцеві вибори 31 жовтня недоцільно. Решта політиків, у тому числі й головні опозиціонери, ніяк не коментують ініціативу глави держави.

Експертне ж середовище висловлює думку, що так Партія регіонів хоче закріпити свій успіх на президентських виборах і «зачистити» регіональну і місцеву владу від опозиціонерів у центральних і західних областях. Оскільки до того часу діятиме інерція кредиту довіри до нової влади. Тим більше що уже озвучене прагнення змінити правила гри на виборчому полі. На регіональному і районному рівнях пропонується проводити вибори на змішаній основі — половину депутатів обирати за списками, іншу половину в одномандатних округах, але висувати кандидатів матимуть партії.

Щоправда, ситуація все-таки восени може доволі ускладнитися. Попри оптимістичні урядові заяви про продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом і виділення Україні 19 мільярдів доларів, співпраця з МВФ поки що знаходиться на «точці замерзання». Як повідомили різні засоби масової інформації, у МВФ підозрюють, що прихований дефіцит державного бюджету сягає 14 відсотків валового внутрішнього продукту, і вимагають від Кабінету Міністрів негайних реформ.

Адміністрація Президента уже повідомила, що наступного тижня буде озвучено план модернізації країни. Отож, якщо буде запущено механізм реформ, а вимагаються непопулярні, болючі для більшості населення, кроки, то до осені рейтинг регіоналів може різко поповзти донизу.

У деяких базових областях водночас уже нині визріває опозиція до чинної влади. Побоїще у Харкові, яке влаштувала місцева влада захисникам місцевого парку, може відгукнутися їй уже восени.

Іще однією «міною уповільненої дії» може стати і законопроект «Про базові мови», яким пропонується обмежити сферу вжитку української мови. Зокрема, у судочинстві, освіті, кінематографії і так далі. Тим паче Верховна Рада Автономної Республіки Крим уже показала, як тут ставляться до Конституції і законів країни. Перевищивши повноваження, ухвалила постанову про перейменування у «Совєт», про видачу паспортів лише російською мовою та низку інших скандальних рішень.

Безумовно, не можна обійти і скандал довкола Служби безпеки України. Її глава Валерій Хорошковський пообіцяв, що служба менше уваги приділятиме минулому і виконуватиме свої безпосередні функції. Однак минулого тижня з’ясувалося: СБУ повертається до методів роботи сумнозвісного КДБ. Про це фактично йдеться у відкритому листі ректора Українського Католицького університету о. Бориса Гудзяка після зустрічі з працівником спецслужби. Виявляється, ректор мав підписати листа, за яким він брав на себе обов’язок не допускати участі студентів у масових акціях протесту.

Власне, тема роботи спецслужби і правоохоронних органів потребує окремого дослідження. Схоже, навіть Генеральна прокуратура підключилася до політичної боротьби. Про це свідчать кримінальні справи, порушені проти народних депутатів Андрія Парубія та Юрія Гримчака після невдалої спроби опозиції заблокувати ратифікацію харківських угод президентів України і Росії. А ще — постійний витік інформації щодо розслідування справи про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Хоча самі працівники Генпрокуратури всіляко відхрещуються від цього.

Одне слово, життя покаже: чи й надалі нова влада наступатиме на старі граблі й, відтак, сприятиме нарощуванню протестних настроїв у суспільстві.