У червні 1778 року в гирлі Дніпра було засновано місто Херсон. Головним будівничим міста було призначено генерал-цехмейстера Івана Абрамовича Ганнібала, дядька матері Олександра Сергійовича Пушкіна. На його честь у місті з’явилася площа Ганнібала. Саме йому належить пальма першості у створенні першого плану облаштування молодого міста. В його основу генерал-цехмейстер поклав прямокутну вуличну мережу. Таке планування збереглося й до наших днів.

Ну, а перший науково обґрунтований генеральний план міста розробила Одеська філія інституту «Діпроград» у 1932—1933 роках. В архівах удалося розшукати його проект. Навіть за мірками сьогоднішнього дня він вражає своєю, скажемо так, безкомпромісністю, що межує з архітектурним божевіллям. Проектувальники, приміром, запропонували повністю знести центральну, історичну, частину міста і забудувати її лише хмарочосами. У проекті генплану взагалі було відсутнє виділення площ для індивідуальної забудови. На щастя для нинішнього покоління херсонців, той генплан не було реалізовано.

Нова редакція генплану Херсона була максимально наближена до наявної забудови міста. Нове планування, зокрема, передбачало, що спуск до Дніпра буде виконано у вигляді широких парадних сходів і пандусів. Композиційним центром була визначена площа Свободи, на якій і сьогодні відзначають народні свята, проходять паради. У генеральному плані була визначена центральна вулиця міста — Червоноармійська (нині проспект Ушакова).

Із 1984 року Херсон забудовується згідно з новим генеральним планом, розробленим Київським інститутом «Діпроград» і затвердженим виконкомом Херсонської міської ради. Термін його виконання — 30 років. Передбачалося, що до цього часу населення обласного центру досягне 500 тисяч осіб, а міста Цюрупинськ, Гола Пристань та інші населені пункти повинні були ввійти в територіальні межі міста. Планувалося, приміром, що Херсон і Голу Пристань зв’яже тролейбусне сполучення. У місті передбачалося будівництво 13 житлових мікрорайонів і чотирьох промислових зон.

Минуло 30 років, і Херсон стоїть на порозі прийняття нового генерального плану. Нині фахівці управління містобудування та архітектури Херсонської міської ради за заявою начальника цього управління Григорія Ходіна провели всю підготовчу роботу. Тепер проект проходить експертну оцінку в Києві, і після громадських слухань його буде представлено на розгляд на сесії міської ради. Проект генплану розроблений фахівцями Київського державного науково-дослідного і проектного інституту.

За якими напрямами розвиватиметься Херсон у найближчі 30 років? По-перше, не виправдалися прогнози на збільшення кількості населення — замість півмільйона в місті проживають трохи більш як 300 тисяч осіб. По-друге, обласний центр уже давно не є великим промисловим центром, а місто- та бюджетоутворювальні підприємства простоюють і невідомо коли запрацюють на повну потужність. Ось у таких непростих умовах почалася розробка нової архітектурної конституції обласного центру.

Відмітною рисою проекту є акцент на рекреаційну зону. По суті, все дніпровське лівобережжя в місті повинно стати зоною відпочинку городян. Вона не буде забудовуватися промисловими підприємствами, тому що потребує вкладення величезних коштів для створення інженерних мереж та інфраструктури. Цю територію включено до складу Нижньодніпровського національного природного парку, вона охороняється законодавством.

Проектувальники взяли до уваги факт передбачуваного бурхливого розвитку Херсонського морського торгового порту, який немислимий без освоєння території Стебліївського лиману. Це дасть змогу збільшити довжину причальної стінки морського торгового порту до п’яти кілометрів (сьогодні — півтора кілометра).

Ідеї, закладені в проекті плану, багато в чому визначені головним архітектором міста Григорієм Ходіним. Скажемо одразу й відверто: ставлення до нього в обласному центрі неоднозначне. На нинішній посаді він працює з 2002 року, після закінчення архітектурного факультету Донецького інженерно-будівельного інституту, роботи архітектором і завершення навчання в аспірантурі.

Кілька років тому був звільнений із посади, але за рішенням суду поновлений на роботі. Його перша архітектурна перемога полягала в тому, що він ініціював і здійснив перенесення пам’ятника Олександрові Суворову із середини вулиці на її початок. Узяв під особистий контроль і довів до логічного завершення ще два проекти — в Піонерському сквері та вздовж сходів, що ведуть до театру.

У нинішньому складі депутатського корпусу міської ради є люди, що працюють у будівельному бізнесі і жваво цікавляться земельними питаннями. Прізвища цих депутатів називати не будемо, у Херсоні вони в усіх на слуху. Природно, що їм потрібен зговірливий, а по суті — кишеньковий, головний архітектор міста. Григорій Ходін під цю мірку за жодними параметрами не підходить.

Час від часу в архітектурному співтоваристві Херсона, на засіданнях містобудівної ради спалахують дискусії про проект нового генерального плану, про реставрацію історичного центру, про шляхи подальшого розвитку житлового будівництва. У самих творчих дискусіях нічого крамольного немає — як мовиться, істина досягається в суперечках.

Розробка генерального плану — фінансоємний захід. На всі його стадії — від концептуальної ідеї до  детального планування — в міському бюджеті передбачаються значні витрати. Основний розділ проекту — схема функціонального зонування території та проект міської межі Херсона — як правило, викликає найбільший інтерес під час громадських слухань. У тому, що в Херсоні вони будуть не менш палкі та гострі, ніж були в Миколаєві та Одесі, ніхто не сумнівається.

Без обговорення із громадськістю проект генерального плану не можна виносити на розгляд сесії міської ради. Ця норма закладена в Законі України «Про планування і забудову територій».  Готові в міській раді й до того, що може виникнути потреба проведення повторної експертизи проекту нового генерального плану.

Херсонська область.