Микола ЛИТВИН: «Наша позиція — іти в ногу з прикордонною наукою, сучасним менеджментом»

— На наш бюджет я дивлюся з оптимізмом. У масштабах держави — це не такі великі кошти, однак нам вдалося домогтися збільшення фінансування у найважливіших напрямах. На 2010 рік для Державної прикордонної служби передбачено 1 мільярд 874 мільйони гривень, що на 21% більше, ніж у 2009-му. Це 45 % від запиту, проте за умов виваженого та раціонального його використання такий бюджет дає змогу забезпечити належне виконання відомством його функцій. Непоганою новиною є зростання порівняно з минулим роком фонду оплати праці. Це дасть змогу на 19,5% збільшити заробітну платню цивільним працівникам та на 14,5% військовослужбовцям. Основна увага приділятиметься тим, хто має найбільше навантаження. Це стосується насамперед високогірних та острівних підрозділів ДПСУ, прикордонників, що працюють у Чорнобильській зоні, а також льотчиків, моряків та інших.

— Порівняно з минулим роком удвічі збільшено видатки на виконання Державної цільової правоохоронної програми «Облаштування та реконструкція державного кордону» на період до 2015 року. Понад 45 мільйонів гривень, звісно, небагато, однак це дає змогу цього року розпочати будівництво нового катера Морської охорони першого рангу «Орлан», який у перспективі прийде на зміну «Грифам», завершити проектування корабля Морохорони «Корал», продовжувати технічне переоснащення пунктів пропуску та «зеленого кордону».

— Під час формування держбюджету нам вдалося аргументувати свою позицію щодо будівництва житла. Як результат, загальним фондом на ці цілі передбачено 36 мільйонів гривень. Тепер головне завдання — правильно їх розподілити, адже можна просто закупити декілька десятків готових квартир, а можна витратити їх раціонально — якісь об’єкти реконструювати, якісь побудувати. Крім цього, 20 мільйонів гривень передбачено на реконструкцію відділів прикордонної служби, де обов’язково заплановане службове житло. Гадаю, нам вдасться зберегти позитивну динаміку житлового будівництва навіть за тих умов, що спецфонд цього року планується дуже невеликий, а земельні ділянки військових містечок, на які ми свого часу покладали великі надії, за час кризи значно втратили свою привабливість в очах потенційних інвесторів.

— Роль Держприкордонслужби у цьому питанні є важливою, однак не головною. Оскільки на нас покладено завдання із забезпечення безперервного пропуску осіб та транспортних засобів, процедура прикордонного контролю має бути максимально спрощеною та відповідати європейським стандартам. Наприкінці минулого року було прийнято розроблений нашими фахівцями Закон України «Про прикордонний контроль», що сприяє запровадженню новітніх технологій контролю на підготовчому етапі Євро-2012. Взявши за основу стандарти Кодексу Шенгенських кордонів, ми створили законодавчий акт, який не має аналогів у Євросоюзі та країнах СНД. Незабаром буде зроблено ще один серйозний крок у сфері нормативного врегулювання нашої діяльності. Вже підготовлено проект постанови Кабміну «Про здійснення прикордонного контролю в період підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу», який дозволить значно прискорити процедуру перетину кордону.

Сьогодні ми активно працюємо над підвищенням безпекового рівня як у пунктах пропуску, так і на «зеленому кордоні». Для цього необхідна координація дій усіх правоохоронних органів, доступ до баз даних про осіб, які можуть створювати загрозу, належне технічне оснащення. Також випробовуються різні форми та методи роботи. Зокрема, нині в аеропорту «Бориспіль» проводиться експеримент з прикордонного контролю громадян України з використанням електронних карток. Ми маємо чимало позитивних відгуків від тих, хто вже отримав такі картки, і плануємо у майбутньому поширити експеримент на інші пункти пропуску, зокрема й на залізничні.

— Оскільки ми очікуємо на зростання пасажиро-транспортних потоків від 40% до 60%, формуватимемо додаткові підрозділи в аеропортах «Бориспіль», «Львів», «Донецьк», «Харків». Інше серйозне питання — добір кадрів та спеціальна підготовка. Основна увага приділятиметься знанню мов, культурі поведінки, підвищенню освітнього рівня. Зараз ми активно вивчаємо досвід європейських країн, а наші фахівці беруть участь у відповідних навчаннях і тренінгах. Якщо вдасться, спробуємо запровадити нову форму одягу. Це буде демілітаризований однострій, що найкраще відповідає специфіці нашої роботи.

— Без активної взаємодії та обміну інформацією дуже важко вирішувати стратегічні питання, бо є ризик зациклитися на одній проблемі і не бачити загальних тенденцій, за якими розвивається охорона кордонів різних країн. Наша позиція — іти в ногу з прикордонною наукою, сучасним менеджментом, а тому вивчення досвіду сусідів, його використання з урахуванням власних напрацювань та специфіки — один із важливих елементів стратегії розвитку відомства. До речі, хочу відзначити, що за деякими напрямами діяльності, таких як оцінка ризиків, кримінальний аналіз, розвиток центрів управління службою, ми навіть випереджаємо наших учителів.

Показовим прикладом ефективної співпраці на міжнародному рівні може слугувати міжнародна конференція «Інтегрована система управління кордоном: здобутки та перспективи», що проводилася у квітні цього року Державною прикордонною службою та представництвом Європейського Союзу. Нині вирішується питання щодо створення міжнародного наукового альманаху, на сторінках якого можна було б обговорювати проблеми прикордонної політики, безпеки та менеджменту, а також дотичні питання — візові, міграційні тощо.

Також ми працюємо в таких форматах як Чорноморський форум, Рада командувачів Прикордонних військ країн СНД, на двосторонньому рівні. Це надзвичайно важливо для всіх разом і кожного окремо, адже сучасні світові загрози, такі як тероризм, розповсюдження зброї, наркотиків, радіоактивних речовин, торгівля людьми, мають глобальний характер.

— Ми будемо розвивати міжнародну співпрацю і надалі, бо це дає конкретні практичні результати і суттєво допомагає в умовах обмеженого фінансування запроваджувати нові підходи в організації охорони кордону. На 2010 рік заплановано 18 проектів на загальну суму 120 мільйонів гривень. Усі вони ведуться на урядовому рівні на основі міжнародних домовленостей. Це спільна стратегія для упередження дій, спрямованих проти людства в цілому.

— Розподіляти місця, мабуть, некоректно. Усі колишні прикордонні округи в подальшому розвивалися відповідно до обраного керівництвом країни курсу та власного бачення напряму розвитку. Проте мені не соромно говорити про наше відомство, адже ми одними з перших розпочали у себе системні реформи і, незважаючи ні на що, крок за кроком просуваємося вперед. У нас є концептуальний підхід до розвитку ДПСУ і ми постійно звіряємо, чи правильний напрям обрано. Нехай сьогодні немає достатньо коштів, однак ми чітко усвідомили: не можна стояти на місці.

Я вже говорив про те, що цього року ми починаємо будувати сучасний прикордонний морський катер, на що буде виділено близько 7 мільйонів. Наступного року завершимо будівництво. Так поступово ми оновимо весь склад катерів Морохорони першого рангу, забезпечимо її економічними, маневреними та швидкохідними. У перспективі — оновлення авіаційного парку, хоча зараз він у досить непоганому стані. Як на мене, то, якби були кошти, його варто замінити легкими та середніми патрульними вертольотами.

Згадайте, скільки було скептиків, коли ми переходили на контрактний принцип комплектування персоналом. Але ми на це пішли і тепер не маємо проблем з призовом та не викидаємо гроші на вітер.  Нелегко було побудувати сучасний навчальний центр, однак тепер це чи не найкращий у країні заклад з підготовки контрактників. Одне слово, філософія нашої Служби — це перспективне бачення. І мені приємно говорити, що наші колеги — молдавани, білоруси, азербайджанці та інші беруть з нас приклад. Навіть нормативно-правові документи у багатьох прикордонних відомствах створено за нашим принципом.

— Безумовно, системна пенсійна реформа необхідна, проте потрібне чітке роз’яснення різним верствам населення, для чого вона проводиться. Будь-які необдумані кроки можуть мати негативні наслідки. Що стосується такої специфічної категорії людей як військовослужбовці, підхід має бути дуже виваженим. Сьогодні офіцери, а особливо ті, що передпенсійного та пенсійного віку, стурбовані інформацією щодо кардинальних змін у законодавстві. Це викликало шквал запитань, різноманітних чуток і навіть рапортів на звільнення. Я не можу спрогнозувати, як далі розвиватиметься ситуація, однак, на мою думку, повинна проводитися системна робота, всебічне вивчення проблеми, розгляд альтернативних проектів.

Ми подали аргументовані пропозиції, які обстоюють інтереси військовослужбовців. На жаль, дуже важко пояснювати, чому не можна, скажімо, встановлювати граничний вік для військовослужбовців у 55 років і до чого це може призвести, чому позбавлення права на пенсію за вислугою років людей, які протягом десятків років практично собі не належали, може завдати серйозного удару державним інтересам і так далі. Автори таких нововведень у своїй більшості не знають особливостей цієї праці, а це особливі умови служби, серйозні обмеження у виборі місця проживання, жорстка система дозволів та заборон і таке інше. Все це повинно компенсуватися достойним грошовим утриманням, певними пільгами, і, врешті-решт, можливістю, відслуживши визначений термін, отримувати гідну пенсію. Якщо ми хочемо мати військовослужбовця чи правоохоронця — професіонала, держава повинна про нього дбати. Бюджет повинен наповнюватися не за рахунок обмежень для і без того однієї з найбільш незахищених верств населення, а за рахунок зменшення її фізичної присутності та збільшення технічних можливостей, як це робиться у багатьох розвинених країнах. Людина, котра присвятила себе не бізнесу, а служінню Вітчизні, повинна мати той рівень достатку, який забезпечить їй авторитет у суспільстві та повагу оточуючих.

— Головне, щоб персонал розумів: керівництво відомства докладає всіх зусиль, щоб покращити життя та службу кожного, хто перебуває в наших лавах. Створюємо міцну законодавчу базу, розвиваємо новітні технології, робимо серйозні кроки для покращення соціального та правового захисту персоналу, його навчання та самореалізації. Однак для того, щоб здійснити все заплановане, потрібно, щоб усі наші структури були націлені на співпрацю і кінцевий результат. Тільки тоді Прикордонна служба буде сильна.