Сергій Скрипченко: «Ми посідаємо гідне місце в діловому світі»

— За п’ять останніх років ТПП наполегливо і творчо працювала над основними своїми завданнями. Це, передусім, сприяння розвиткові національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, допомога у створенні сприятливих умов для вітчизняної підприємницької діяльності та виходу нашого бізнесу у «великий світ». Можу сміливо сказати, що поставлені перед собою «вершини» ми успішно здолали. Палата поглиблювала діалог з органами державної влади, спільно усувала «больо-ві точки» і бар’єри законодавчих, адміністративних обмежень щодо економічного розвитку та мінімізації негативного впливу кризи. Наша структура постійно виступала енергійним організатором важливих міжнародних проектів, бізнес-форумів, виставок-ярмарків. Ці масштабні й конструктивні заходи розширювали обрії вітчизняного підприємництва, вказували йому широкі шляхи розвитку. Щороку в системі ТПП виконувалося понад один мільйон різних замовлень бізнес-партнерів — як українських, так і зарубіжних. Про міжнародне визнання, динамічне зростання у діловому світі авторитету і впливу свідчить також щорічне збільшення кількості членів Торгово-промислової палати України.

— У лексиці ділових людей часто можна почути термін «лобіювання». Лобіювати — не означає набивати лоба собі чи комусь. Навпаки, виступати лобістом — це підтримувати потрібні й корисні для підприємництва і всього суспільства інтереси. Захищати ініціативу, поступ, реагувати на виклики, котрі постають перед бізнесом. Аби оперативніше впоратися з усім цим комплексом завдань, при ТПП створено і плідно працює вісім галузевих комітетів підприємців: базових галузей промисловості, АПК, у сфері енергоефективності, малого і середнього бізнесу, легкої промисловості, ринку фінансових послуг, виробників будматеріалів і виробів, індустрії гостинності. Ці підрозділи мобільно реагують на зміни законодавства, регуляторної політики, надають підприємствам і організаціям практичну допомогу в подоланні перешкод для ведення бізнесу, пошуку партнерів та інвесторів. Ось чому зростає кількість бажаючих стати повноправними членами Палати.

— Так. Після приєднання до СОТ євроінтеграційні прагнення нашої держави набули конкретного змісту. Україна вступила у новий етап відносин з Євросоюзом — створення зони вільної торгівлі. Здійснюватиметься цей довгоочікуваний проект шляхом реалізації чотирьох свобод: вільного руху товарів, послуг, капіталу і робочої сили. Зайве говорити, що означає для України матеріалізація цих давніх мрій і устремлінь! Однак, крім оптимістичного настрою з приводу реальних євроінтеграційних процесів, ми не повинні забувати про прагматизм, виваженість, навіть про здоровий національний егоїзм. Наша структура має багатий досвід співпраці зі світовими бізнесовими колами і тому робить нині все від неї залежне, щоб названі європейські «чотири свободи» принесли державі вигоду і користь. Напрацьовані ТПП рекомендації і пропозиції щодо входження України у зону вільної торгівлі ми передали Верховній Раді України та Міністерству економіки. Сподіваємося, що українська делегація сповна використає цей інтелектуальний пакет на переговорах з комісіями Євросоюзу. Головне, на мою думку, досягти на цих ділових зустрічах балансу інтересів, сформувати компромісну позицію з урахуванням зобов’язань нашого членства у СОТ і, звичайно, домогтися відповідних поступок у процесі торговельної лібералізації.

— Не зовсім. Адже Палата не один десяток років співпрацює не лише з європейським бізнесовим співтовариством, а й з країнами Азії, Африки, Америки, врешті, з СНД. Наприклад, великий діловий резонанс мав українсько-російський форум «Україна—Росія: співробітництво в інноваційній та інвестиційній сферах». Наразі ми створюємо Асоціацію економічного співробітництва з РФ при ТПП України, розвиваємо інтенсивні українсько-білоруські, українсько-казахстанські економічні відносини. Тільки за звітний період Торгово-промислову палату України відвідало близько 400 делегацій із майже 70 країн світу. Наші фахівці входять до складу 50-ти міждержавних, міжурядових комісій, підкомісій і робочих груп. Розвиткові зовнішніх економічних зв’язків сприяють двосторонні угоди про співпрацю, укладені Палатою з ТПП, іншими партнерськими організаціями майже 90 країн.

— А він таким і не буде! Торгово-промислова палата разом з вітчизняними та зарубіжними партнерськими організаціями упродовж не одного року готувалася до нового статусу українського бізнесу. Ось лише кілька прикладів. П’ять років поспіль відбувалися коопераційні біржі представників землі Баден-Вюртемберг (Німеччина) та українських ділових кіл. Спільно з ТПП Мюнхена і Верхньої Баварії для фахівців різних галузей промисловості України проводилися комплексні семінари з участю у біржі контактів та відвіданням німецьких підприємств. Доступу нашої країни до Євросоюзу сприяли щорічні зустрічі у польському місті Криниці, Балтійський бізнес-форум, на якому з українцями спілкувалися представники ділової спільноти Швеції, Данії, Польщі, Німеччини. Крім цього, ТПП постійно реалізовує цільові міжнародні програми. Ми маємо тісні та взаємовигідні контакти зі Шведським агентством з питань міжнародного розвитку, разом здійснюємо два українсько-шведські проекти, які реально сприяють виходу на світовий ринок наших підприємств. Завдяки цій співпраці текстильні фабрики України та Швеції підписали контракти про спільну діяльність. Це забезпечило нові ринки збуту і нові перспективи для обох сторін. Результативними також є українсько-австрійський проект з підтримки розвитку малих і середніх підприємств в Україні, два українсько-норвезькі проекти. Зокрема, один з них — «Чисте виробництво та енергетична ефективність» особливо актуальний для нашої держави.

— Це дуже важливе питання. Як правило, іноземні бізнесмени, вступаючи у ділові контакти з українськими підприємцями, цікавляться гарантіями їх надійності. В цьому їм допомагає Недержавний реєстр українських підприємств, який ТПП та регіональні палати ведуть відповідно до закону України. Свідоцтво надійного партнера — додаткова гарантія для вітчизняних підприємств під час проведення переговорів із зарубіжними партнерами, а також під час укладання контрактів, залучення інвестицій, участі в міжнародних тендерах. До речі, за останні п’ять років до Реєстру внесено додатково та перереєстровано 72 підприємства, які мають стабільні фінансово-економічні показники і неодноразово підтвердили конкурентоспроможність своєї продукції. Наша Палата приєдналася до Глобального договору ООН про корпоративно-соціальну відповідальність і виступила партнером у проекті з випуску «Довідника соціально відповідальних компаній в Україні». Довідатися про надійність та фінансові можливості партнера можна й на численних бізнес-форумах та виставках, які ТПП проводить удома і за кордоном. До слова, порівняно з попереднім звітним періодом кількість виставкових заходів зросла більш ніж на 40 відсотків і становила 1368. На 70 відсотків, до 82 тисяч, збільшилася кількість їх учасників, а відвідувачів — на один мільйон!

— ТПП України має у столиці свій сучасний виставковий комплекс. Введено в дію модернову виставкову споруду Запорізької торгово-промислової палати «Козак-Палац», у Луганську незабаром будуть входини до презентабельного «Будинку підприємця». У Кіровограді та Харкові регіональні ТПП придбали для проведення представницької діяльності просторі приміщення. Мають нові адмінбудинки Івано-Франківська, Київська, Сумська та інші регіональні Торгово-промислові палати. Крім спеціалізованих виставок, завдяки нашим обласним підрозділам, відроджуються колись знамениті, яскраві й колоритні ярмарки. На Сумщині це «Слобожанський міст», на Волині — «Михайлівський ярмарок», на Хмельниччині — «Подільські торги», на Буковині — «Петровський ярмарок» та інші.

— У нас є поки що один прецедент компенсації затрат суб’єктам підприємницької діяльності за їх участь у виставкових заходах. Це ініціатива Запорізької ТПП, котра переконала облдержадміністрацію через механізм відшкодування затрат підтримати й активізувати розвиток малого і середнього бізнесу. Тому запоріжці — молодці. Їх конструктивний почин потрібно поширити у всі регіони. І на рівні держави — також. Адже без підтримки влади, у тому числі й фінансової, з голими руками на міжнародну виставку нема чого й показуватися.

— Ми спокійно і врівноважено направляємо її у велику «ріку» ресурсів економічної, комерційної, маркетингової, статистичної та іншої інформації. Для цього при Палаті створена й успішно працює конкурентоспроможна комплексна система довідково-інформаційного і консультативного забезпечення. Цей неоціненний ресурс — один з інструментів інтеграції України у світовий економічний та інформаційний простір.

— Чотири роки тому на базі власного інформаційно-консультативного навчального центру ми створили Міжнародну академію фінансів та інвестицій Торгово-промислової палати України. Цей заклад внесено до Державного реєстру вищих навчальних закладів держави. За ці роки на базі Академії пройшли навчання, підготовку і перепідготовку близько 48 тисяч спеціалістів органів державної влади і місцевого самоврядування, працівників регіональних палат, суб’єктів підприємницької діяльності. Академія стала переможцем тендера з навчання та підвищення кваліфікації фахівців з інвестиційної та інноваційної діяльності, який було оголошено агентством Держінвестицій у 2007 році. З моменту свого заснування заклад приділяє велику увагу розвитку міжнародних контактів. Укладено Меморандум щодо співпраці із знаменитими Кембриджським університетом та Лондонською банківською школою. Ведуться інтенсивні переговори з Європейською бізнес-школою, Шеффілдським університетом Великої Британії. Академія також виступає партнером у багатьох міжнародних проектах. З Німецьким товариством технічного співробітництва проведено семінари для менеджерів компаній з управління інвестиційними проектами. З Лондонською банківською школою — щодо визначення ризику компанії за допомогою фінансового аналізу тощо.

— Ви правильно помітили цю тенденцію. Нині аналітики, експерти, спеціалісти з маркетингу та інших галузей ринкової економіки — найзатребуваніша категорія фахівців. У цьому плані наша Палата має чималий досвід. У нас пройшла вишкіл ціла армія висококваліфікованих експертів. Тільки за останні п’ять років фахівці ТПП провели понад 400 тисяч товарознавчих експертиз. Їх незалежність, об’єктивність, компетентність, помножені на конфіденційність роботи, дають ефективні результати.

— Тоді скаржник може звернутися до суду. Коли в цьому процесі задіяні зарубіжні підприємства — до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії, які діють при нашій Палаті. Нині за кількістю справ, котрі розглядають українські арбітри, Міжнародний комерційний арбітражний суд посідає перше місце в Європі. Це свідчить про його високий авторитет, об’єктивність і професіоналізм.

— Що ж, бажаю славній Торгово-промисловій палаті України і вам особисто, Сергію Парфеновичу, нових успіхів, нових вершин удосконалення у наступній, «європейській», каденції!

На знімку: президент Торгово-промислової палати України Сергій Скрипченко.