Голова Верховної Ради України Володимир Литвин під час зустрічі з головами районних державних адміністрацій з усіх регіонів нашої держави висловився за формування місцевих бюджетів знизу догори, ухвалення виваженого рішення щодо місцевих виборів, повернення до мажоритарної системи та прагматичні добросусідські відносини з Росією.
Більшість присутніх голів РДА нещодавно приступили до виконання обов’язків — хто вперше, а хто вже з повторного заходу. «Керувати виробництвом легше — там бачиш результат. І тут за все відповідаєш, а того нема, того ніззя... От якби з сільських бюджетів до районного стягнути плату за землю — а теж ніззя», — ділилися одне з одним досвідом двоє голів. А вже перед мікрофонами бідкалися про невиконання законів на місцях і відсутність контролю, неможливість забезпечити всі пільги, зокрема дітям війни, «лежачу» соціалку...
Середня ланка управління — визначальна, адже саме до неї адресовано більшість запитань і потреб громадян, наголосив Володимир Литвин. І зауважив, що цьогоріч, на жаль, зберігається попередній принцип централізованого розподілу коштів: регіони відправляють усе зароблене до центру, а там перерозподіляють. Тому навіть такий потужний індустріальний регіон, як Харківщина, вперше став дотаційним. «Нові стосунки між центром і регіонами — це питання держбюджету 2011 року», — вважає глава парламенту. За його словами, у парламенті є принципова домовленість, щоб до завершення сесії прийняти нові бюджетний і податковий кодекси, що дозволило б урядові підготувати до 15 вересня бюджет наступного року на новій основі. На початку червня у Верховній Раді відбудуться слухання щодо основних напрямів бюджетної політики на 2011 рік. «Далі базувати бюджет на попередній основі — це остаточно вбивати ініціативу на місцях», — переконаний В. Литвин.
Наступного тижня, повідомив Голова Верховної Ради, очікується виступ Президента України Віктора Януковича з посланням до українського народу. (За повідомленням інформагентств, це відбудеться у четвер, 3 червня.) На думку В. Литвина, слід очікувати, що в цьому посланні почуємо і побачимо той план будівництва України, який нам конче потрібний. Водночас глава парламенту висловив занепокоєння, «щоб у черговий раз політика не почала домінувати над економікою». «Маю на увазі насамперед політичні кампанії, насамперед вибори і таке інше, бо це буде означати одне: що з економікою не виходить, і ми намагаємось компенсувати це політичною сферою», — зауважив він.
Керівників районів турбували і харківські домовленості, їхній вплив на державний суверенітет та подальші відносини з Росією. Коментуючи підписані угоди щодо поставок російського газу, В. Литвин зазначив, що це було передбачено в тому числі й діяльністю минулої влади та попередньою газовою угодою, яка була непідйомною для нашої держави. Бо ціна на газ у 446 доларів у другому кварталі цього року призвела б до того, що за опалення звичайної трикімнатної квартири довелося б сплачувати до півтори тисячі гривень на місяць. Тоді як середня зарплата в Україні ледве перевищує 2000 гривень.
Відносини з північно-східним сусідом, на переконання глави парламенту, мають бути чіткими, прагматичними та виходити з національних інтересів: «Нам належить чітко сформулювати, що ж ми хочемо у взаєминах із Росією. Аналізуючи історичне минуле і сьогодення, я прийшов до висновку, що Україна як незалежна держава можлива лише за однієї умови: коли у неї будуть нормальні стосунки з Росією. Але нам треба навчитися в Україні розмовляти однією мовою. Можна говорити, що українська дипломатія дещо програла, але іншого виходу не було». В. Литвин також наголосив на потребі врахування думки суспільства в усіх регіонах України, щоб не відбулося розколу, та зберегти територіальну цілісність держави. Крім того, за його словами, харківські домовленості дають підстави розраховувати на розблокування економічної співпраці з Росією.
Ще одна проблема, яка, безумовно, актуальна в регіонах, — коли ж відбудуться чергові місцеві вибори. Якщо одразу після президентських виборів говорили про можливість проведення виборів навесні наступного року, зокрема 27 березня, то нині з вуст глави держави пролунала нова дата — 31 жовтня. Володимир Литвин вважає цю дату малореальною, оскільки до цього часу парламент не встигне виправити всі законодавчі огріхи, виконати всю процедуру ухвалення конституційних змін, що має передувати проведенню нових місцевих виборів. Зокрема, йдеться про уніфікацію термінів повноважень міських і селищних голів, які нині обираються на чотири роки, та місцевих рад, які обираються на п’ять років. Голова Верховної Ради повідомив, що мав розмову з Президентом України, і домовилися провести консультації з усіма фракціями, щоб визначити алгоритм дій, спрогнозувати ймовірні наслідки прийняття того чи іншого рішення. «Якщо буде 31 жовтня, то треба тоді буде ще на п’ять років забути про реформування системи органів влади на місцях, — вважає В. Литвин. — Бо тоді всі розмови про те, що нам потрібно віддати владу народу, буде відкладено. І це викличе протистояння між головами і радами з огляду на різні строки їхніх повноважень». Окрім того, зауважив Голова Верховної Ради, якщо місцеві вибори проводити 31 жовтня, то треба ще й знайти фінансування. Адже зараз у державному кошторисі закладено лише 40 мільйонів гривень на проведення дочасних виборів. «Треба прийняти зважене рішення, щоб знову не вийшли на політичні баталії», — підкреслив В. Литвин.
На думку глави парламенту, потребує законодавчого врегулювання і система виборів. Володимир Литвин, як і раніше, виступає за повернення до мажоритарної системи. Він вважає, що коли депутат не буде прив’язаний до округу, а орієнтуватиметься лише на партійного лідера, партії й надалі продаватимуть і купуватимуть.
А представників сільськогосподарських районів, звісно, непокоїла доля основного природного багатства — землі. Голова Верховної Ради висловився за проведення повної інвентаризації земель у кожному селі та сільраді, невідкладне ухвалення законів про земельний кадастр, ринок землі та земельний банк, повернення до крупнотоварного сільськогосподарського виробництва.
У Володимира Литвина також запитали, чи комфортно почуває він себе у кріслі глави парламенту. «Для мене немає комфорту, бо кожен день — це вибір, — зізнався він. — Щоденно маєш робити вибір, щоб не покривити душею, бо твоє завдання — не розсварити, а зліпити».
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.