Футбол. Ліга чемпіонів. Фінал. 22 травня.
«Баварія» (Німеччина, Мюнхен) — «Інтернаціонале» (Італія, Мілан). 0:2. Голи: Міліто, 35, 70.
«Баварія»: Бутт, Лам, ван Бюйтен, Демікеліс, Бадштубер, Роббен, ван Бомль, Швайнштайгер, Алтинтоп (Клозе, 63), Мюллер, Олич (Гомес, 74). Тренер — Луїс ван Галь.
«Інтер»: Жуліо Сезар, Майкон, Лусіо, Самуель, Ківу (Станкович, 68), Дзанетті, Камб’яссо, Снайдер, Пандев (Мунтарі, 79), Ето’О, Міліто (Матерацці, 90+2). Тренер — Жозе Моуриньйо.
Рефері — Говард Вебб (Англія).
Мадрид. Стадіон «Сантьяго Бернабеу». 80 100 глядачів. 25 градусів.
Знаменитий стадіон «Сантьяго Бернабеу» у столиці Іспанії вже тричі приймав подібні фінали — 1957, 1969 і 1980 років. Щоправда, тоді ці змагання називалися Кубком європейських чемпіонів. І от четвертий фінал (уже Ліги чемпіонів) став щасливий для «Інтера» з Мілана.
Від цього поєдинку чекали великого футбольного свята. І, без усяких перебільшень, ми отримали його. Уперше фінал відбувся не в середу, а в суботу. І це було дуже доречно для фіналістів. Адже вони свої національні чемпіонати завершили минулих вихідних. Тому отримали додаткових кілька днів, щоб відпочити, відновити і привести до необхідних кондицій свої м’язи.
Хоч перший тайм пройшов досить буденно, але «Інтер» відкрив рахунок. Після стартової активності він віддав «перший номер» суперникові. Гра перемістилася з центру поля до карних майданчиків, стала гострою з обох боків. «Баварія» більше володіла м’ячем, та небезпечніше відповідали міланці. Вони таки «прокололи» оборону суперника в одній з контратак. Саме тоді стало зрозуміло, що з таким «Інтером» баварцям впоратися не вдасться.
Обидва м’ячі Дієго Міліто (на знімку ліворуч) заслуговують найвищих оцінок. Першу результативну атаку аргентинець почав сам. Точною передачею головою знайшов Снайдера. Потім відкрився, отримав м’яча назад, тоді влучно й ефектно пробив над воротарем Буттом. У другому моменті він спершу за допомогою фінтів обдурив ван Бюйтена й елегантно відправив м’яча під дальню стійку.
Багато чорнової роботи виконав Ето’О. Злагодженістю й ударною потугою відзначилися Міліто і Снайдер. «Інтер» ліпше здійснював стрімкі переходи від оборони до атаки. Загалом, Моуриньйо взяв гору, показавши досить просту тактику, не запропонувавши нічого нового. Він довів, що його «Інтер», коли на ходу, непереможний і непробивний.
«Просто ми не були досить сильні й не змогли вести нашу гру, — сказав після зустрічі Луїс ван Галь. — Проти команди рівня «Інтера» потрібно мати найкращу форму. Матч вийшов саме таким, як я й чекав. Ми домінували, а «Інтер» ловив нас на контратаках. Захищатися — це набагато простіше, ніж атакувати. Нам дуже бракувало Франка Рібері. Втім, не піддаю сумніву, що саме «Інтер» заслуговував цієї перемоги. Його футболісти продемонстрували відмінну гру...»
Якщо відкинути емоції, то, либонь, мало хто заперечуватиме, що «Інтер» був найкращим і найсильнішим на стадії плей-оф. Вибили з розіграшу грандів «Челсі», «Барселону», ну і за компанію московський ЦСКА...
А нам не гріх пригадати, що в групі київське «Динамо» двічі було близьким до перемоги над нинішнім тріумфатором. У Мілані (2:2) двічі динамівці вели перед (Михалик, 5, Лусіо, 40 (у власні ворота) — Станкович, 35, Самуель, 47), у Києві (1:2) Шевченко забив на 21-й хвилині. Так тривало аж до 86-ї хвилини, коли рівновагу встановив герой майбутнього фіналу Міліто, а переможну крапку поставив за мить до завершення основного часу Снайдер...
Це вже друга подібна перемога Жозе Моуриньйо (на знімку в центрі). У сезоні 2003/2004 він привів на європейське царство португальський «Порту». І от тепер у переможну гавань він завів «корвет» міланського «Інтера». Подейкують, що португалець уже підписав попередній контракт із мадридським «Реалом». Але сам тренер стверджує, що це не так. Ніякої угоди поки що не існує. «Просто це єдиний клуб, який може змусити мене піти. Я попросив кілька днів, щоб обміркувати своє майбутнє», — заявив сеньйор Жозе на «Сантьяго Бернабеу».
Хоча Моуриньйо вважає, що в «Інтері» свою місію він виконав. «Мені дуже смутно від того, що, можливо, доведеться піти, але завжди я намагаюся тверезо і з холодною головою оцінювати те, що мені потрібно робити. Я зробив, що обіцяв. Отже, роботу завершив і вписав своє ім’я в історію клубу «Інтер». Не хочу багато про це говорити, бо оце зараз заплачу й передумаю. Але шансів, що піду, більше, ніж залишуся...»
Фото з сайту УЄФА.