П’ятдесят ветеранів війни і праці в селі Радівка Калинівського району на Вінниччині отримуватимуть у наступному півріччі «Голос України» завдяки керівнику місцевого сільгосппідприємства Герою України, депутату облради Анатолію Пачевському (на знімку). Десять примірників газети передплатив для ветеранів син Героя — Ігор Пачевський. Він очолює господарство в сусідньому селі Нападівка.
Коли почалася війна, Анатолію Пачевському було лише два роки. «Хоч скільки разів напружував пам’ять, щоб згадати образ батька, а все одно нічого не виходить, — каже Анатолій Мартинович. — Думав, може, хоч якісь риси обличчя згадаю, — не вдається. Малий ще був. Ото що від мами чув, таким собі його й уявляю».
Мартин Рафаїлович Пачевський загинув у 1944-му. Він був розвідником. Під час виконання завдання отримав важке поранення. Але фронтові побратими не покинули його. На руках донесли до розташування частини. Доправили до шпиталю. На жаль, поранення було таке важке, що лікарі не змогли врятувати розвідника.
— Про все це нам написав командир батька, — каже Анатолій Пачевський. — Навіть прізвище його пам’ятаю. Листа тоді написав майор Жихарев. Отримали його у 1945-му. Але місце поховання не було вказано. Про могилу батька дізналися набагато пізніше, вже після війни.
У 60-х роках минулого століття пошта принесла Пачевським листа з Яремчі, що на Івано-Франківщині. Учні однієї із шкіл написали про те, що у братській могилі в їхньому місті поховано Пачевського Мартина Рафаїловича. Його прізвище вибито на гранітній плиті.
— Відтоді ми щороку на День Перемоги їдемо до Яремчі, — каже Анатолій Пачевський. — Якщо мені не вдається, то це роблять сини. Разом із дружинами, дітьми везуть квіти — хто дідові, а хто вже прадіду... Інколи задивлюся на внуків, задумаюся, згадаю себе таким, і аж серце стрепенеться. Господи, думаю, не допусти ніколи більше того страхіття, яке бачили мої дитячі очі.
Разом з Анатолієм Мартиновичем на могилу батька завжди їздила його дружина. На жаль, нещодавно її не стало. Ще одна рана закарбувалася на серці доброї, людяної людини, яку надзвичайно поважають в Радівці. Коли Анатолія Мартиновича поклали до лікарні, в місцевому храмі люди замовили службу за його здоров’я, все село молилося, щоб одужав...
Вінницька область.