Україна стала асоційованим членом Європейського Cоюзу газової промисловості «Єврогаз». Меморандум про взаєморозуміння минулої п’ятниці на п’ятій Міжнародній конференції «Енергетичний діалог: Росія—ЄС. Газовий аспект» підписали президент «Єврогазу» Доменіко Діспенца та голова НАК «Нафтогаз України» Євген Бакулін. Того само дня останній поставив іще один свій підпис. Цього разу вже як президент Національної газової спілки України він підписав угоду про співпрацю із президентом Російського газового товариства Валерієм Язєвим. І нагадав: мовляв, дуже важливо розвивати співпрацю у газовій сфері у тристоронньому форматі Росія—Україна—ЄС. Тим часом у суспільстві дедалі частіше чути розмови про можливе об’єднання РАТ «Газпром» та НАК «Нафтогаз України». До того ж не на користь останньої.
У тому, що Україна стала асоційованим членом «Єврогазу», є свої позитивні моменти, розповів на вчорашній прес-конференції президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук. Мовляв, раніше наша країна не брала участі в більшості таких форумів і організацій. А відтак не могла на належному рівні представляти свої інтереси. Віднині ситуація може змінитися.
А от голову правління альянсу «Нова енергія України» Валерія Боровика підписання меморандуму про взаєморозуміння особливо не надихнуло. Він нагадав, що «Єврогаз» — це лише платформа для обговорення, а тому рішень з економічних аспектів не приймає:
— Можливо, Україна віднині впливатиме на газову політику. Можливо, ми будемо перебувати під захистом і в пріоритетах стосовно РАТ «Газпром». Та це все лише можливо. Як буде насправді — невідомо.
Більше за членство в «Єврогазі» експертів хвилює подальша доля НАК «Нафтогаз України». За словами обох доповідачів, нічого доброго нашій країні об’єднання «Нафтогазу» із «Газпромом» не принесе. Олександр Тодійчук такі перспективи називає туманними. Мовляв, немає чітких умов, на яких могли б об’єднатися ці структури. До того ж, переконує експерт, у будь-якому разі це злиття буде невигідне українській стороні.
— Максимум, що може отримати Україна, — це 6 відсотків активів, — каже пан Тодійчук. — А от компанія «Укртрансгаз», прибуток якої становить більш як мільярд доларів на рік, повинна буде цими коштами ділитися. А взагалі, за нормальних умов, такі рішення можна приймати лише після глибокого обговорення. У тому числі й публічного.
Можливе об’єднання «Газпрому» та «Нафтогазу» — черговий елемент енергетичної експансії Росії, — переконаний Валерій Боровик:
— Якщо так і справді станеться, то це, швидше за все, буде не об’єднанням, а поглинанням або анексією. І головне не те, що Україна втратить дохідність бюджету, а те, що це «здача» національних інтересів. І хоч це об’єднання є малоймовірним, але все-таки можливим. Останні події свідчать, що нічого неможливого в політиці з Росією немає. І всі іллогічні речі можливі.
Експерт запевняє: якби таке злиття було нереальне, то російська сторона просто знівелювала б це питання. А так, мовляв, зважаючи на те, що воно знову і знову виринає на поверхню, йдуть серйозні перемовини. У тому, що ця боротьба буде запеклою, переконаний і пан Тодійчук: «Щоправда, з українського боку ми, експерти, не отримали доводів, що це буде вигідно нашій країні».
— Я думаю, нині питання тільки в ціні. Відкриті аргументи не можуть переконати. Усі доводи перебувають поза межами публічного процесу, — припустив пан Боровик.
