У селі Сабатинівка Ульяновського району відкрито меморіальну дошку з нагоди 90-річчя селянського повстання проти радянської влади. Ініціював її встановлення уродженець району, медик, філософ та бізнесмен, ліквідатор аварії на ЧАЕС, член Національної спілки письменників Сергій Колесников. Пам’ятну дошку розташовано на приміщенні сільської ради, яку очолює Алла Барська.
Початок бунтарства Сабатинівки пов’язаний з періодом Коліївщини. Першими жителями села вважають гайдамаків, які, відступаючи з Максимом Залізняком на Балту, не встигли переправитись через Південний Буг і були насильно тут залишені. Відповідав за їх поселення польський офіцер Саббатин, звідси й назва.
Через півтора століття нащадки гайдамаків знову піднялися на боротьбу. На початку травня 1920 року в селі організували повстанський штаб, до складу якого ввійшли колишні фронтовики — георгіївські кавалери. Селяни збунтувались проти політики продрозверстки. Об’єктом наступу стало розташоване за кілька кілометрів містечко Саврань (нині Одеська обл.), де перебували до двох полків Червоної армії.
У повстанні, що розпочалось 5 травня, брали участь жителі навколишніх сіл. Озброєння у них, порівняно з військами, було слабке: трохи гвинтівок, рушниць, а переважно — вила та коси, саморобні багнети з окісся. Повстанцям таємно допомагала савранська міліція, що передала два цинки патронів.
Але сили виявились нерівними. Червоноармійці відкрили по бунтівниках артилерійський вогонь і вони розбіглися. 6 травня повстання закінчилося поразкою. У 1937—1938 роках більшість його учасників були репресовані.
