Ранкове засідання 18 травня
Ухвалено в першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ліцензування певних видів господарської діяльності. Деякі його норми викликали занепокоєння в сесійній залі. Зокрема, стосовно звільнення від ліцензування туристичної діяльності та оптової і роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами. Однак, на думку автора проекту, голови Комітету з питань промислової і регуляторної політики Наталії Королевської, яку на ранковому засіданні народні депутати привітали з днем народження, розв’язання туристичних проблем лежить в іншій площині — не проводиться якісної сертифікації та оцінки діяльності туроператорів. «Сьогодні ліцензуванню підлягають і туроператори, і турагентства, проте туристи не завжди отримують якісний і безпечний відпочинок», — зауважила вона.
Наразі законопроект пропонує позбавити ліцензування лише посередників — туристичні агентства. Що ж стосується агрохімікатів, то ця норма, за словами автора проекту, є дискусійною. Н. Королевська запевнила: під час підготовки проекту до другого читання всі норми, які стосуються безпеки життя громадян, буде ще раз переглянуто. Але водночас депутат зазначила: «Сьогодні понад 50 відсотків продукції на наших ринках є контрафактною і фальсифікованою, і ліцензування, на жаль, не розв’язало проблеми захисту прав наших громадян». Щоправда, слова народної обраниці переконали не всіх.
Катерина Ващук (Блок Литвина) запропонувала відправити документ на повторне перше читання. Цю пропозицію підтримав і регіонал Олексій Плотніков. У тому, що проект потребує істотного доопрацювання, переконаний і бютівець Олег Ляшко. Крім того, за його словами, проект містить низку суперечливих норм. Зокрема, запроваджує ліцензування видів господарської діяльності, які становлять підвищену небезпеку для життя і здоров’я громадян, і водночас пропонує звільнити від ліцензування оптову і роздрібну торгівлю пестицидами і агрохімікатами. «Цілком очевидно, що це той вид діяльності, який становить підвищену небезпеку для життя і здоров’я громадян», — сказав бютівець. Водночас Ксенія Ляпіна («НУ—НС») вважає, що цей проект спрямовано на модернізацію країни, його варто підтримати. Її колега Юрій Кармазін запропонував вилучити суперечливі норми й ухвалити його в першому читанні. На виключенні низки положень наполягав і перший заступник міністра фінансів В. Копилов. Урешті, сесійна зала погодилася з пропозицією «нашоукраїнця» та представника уряду і, виключивши деякі суперечливі норми, прийняла законопроект за основу.
Сесія внесла до порядку денного проект закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2010 році для участі в багатонаціональних військових навчаннях, а також зміни до деяких законів стосовно розвитку та підготовки готельної інфраструктури до проведення в Україні фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року з футболу та постанову про деякі питання забезпечення реалізації положень статті 116 Регламенту Верховної Ради (народні депутати мали розглянути ці документи на вечірньому засіданні о 16-й годині).
Крім того, парламентарії розглянули та ухвалили (356 «за») нову редакцію змін до Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» з пропозиціями Президента. Законопроект наразі не змінює фундаментальних принципів побудови національної системи протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму, а лише вдосконалює їх.
Розглянули народні обранці депутатський і урядовий проекти про внесення змін до закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (щодо узгодження окремих положень), які виявилися майже ідентичними. Вони передбачають скорочення кількості контролюючих органів. Необхідність ухвалення такого закону, за словами Валерія Коновалюка (Партія регіонів), автора депутатського проекту, зумовлена надмірністю і неефективністю контролю за господарською діяльністю через планові і позапланові перевірки з боку контролюючих органів. Урядовий проект передбачав також встановлення строку (не менше 30 робочих днів) для усунення суб’єктами господарювання виявлених у результаті перевірки порушень. Однак, за словами Ксенії Ляпіної («НУ—НС»), ця норма може породити ще більше нових проблем, бо цей термін, зауважила вона, для санстанцій, пожежних і будівельників має бути різний. І встановлюватися окремими законами. Крім того, вона переконана, що не варто зменшувати кількість контролюючих органів без зменшення функцій контролю. «Обсяг контролю залишиться, і підприємцю все одно, дві інспекції чи одна перевіряє стільки часу, скільки хоче. Тут потрібно робити паралельні кроки — скорочувати і органи, і функції. Тоді отримаємо гармонійний результат», — зауважила Ксенія Ляпіна. Після обговорення документів Валерій Коновалюк зняв свій проект, тож сесія підтримала урядовий законопроект. Водночас доручила профільному комітетові підготувати його до другого читання за скороченою процедурою.
За основу і в цілому як закон парламентарії ухвалили також зміни до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо приведення підслідності у відповідність із компетенцією правоохоронних органів).
На знімках: Віктор Швець, Всеволод Бородін (вгорі), Іван Вернидубов, Валерій Бондик (ліворуч).
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
З ВИСТУПІВ ПРЕДСТАВНИКІВ ФРАКЦІЙ
Валерій Баранов (Блок Литвина):— Період політичної боротьби й протистояння дав можливість оцінити важливість стабільності й наявності перспектив. Суспільство втомилося від демагогії, популізму. Наші люди живуть у стані щоденного стресу й депресії. Як досягти успіху?
По-перше, об’єднати зусилля всіх учасників процесу й консолідувати суспільство. Справа стане результативною тільки за умови створення професійної влади. Вочевидь, що без реформування всіх механізмів в управлінні економіки ми не зможемо інтегруватися в цивілізований світ. Важливо не повторити класичних помилок минулого. Тому стратегія й тактика повинні пройти широку дискусію в суспільстві.
По-друге, у бюджетному процесі ми знову спостерігаємо cвавілля Мінфіну. Створюється враження, що головне завдання — забирати й ділити. І виражається це в тому, що Мінфін сам розписав міністерствам, як і куди їм витрачати гроші. Фракція звертається до Прем’єр-міністра з вимогою при формуванні бюджету на наступний рік покласти край свавіллю й формувати його за новими принципами цивілізованої європейської держави, де роль чиновника зводиться до мінімуму.
По-третє, забезпечити успіх може тільки професійна влада. Фракція вважає за необхідне — лідерам політичних партій провести консультацію й негайно ухвалити рішення щодо повернення до мажоритарної системи виборів. Оскільки минулого 12 травня парламентські слухання одноголосно вирішили, що нинішня пропорційна система виборів на місцях є головним лихом і гальмом розвитку держави.
Микола Мартиненко («НУ—НС»):— Фракція «Наша Україна—Народна самооборона» занепокоєна процесами, що відбуваються у відносинах з Росією та в середині нашої держави. Тому ми вимагаємо від Кабміну забезпечити прозорість переговорного процесу. Пропонуємо включити представників опозиції, профільних парламентських комітетів до складу робочих груп, які готують угоди та домовленості з Росією. А на годину уряду в парламенті, у п’ятницю, наша фракція пропонує заслухати інформацію Кабміну про всі документи та заяви, підписані цього тижня з Росією.
З іншого боку, в Україні дедалі гостріше постають питання із свободою слова та демократією загалом, журналісти провідних телеканалів вже заявили про спроби цензури. А проти народних депутатів від «НУ—НС» вибірково порушують кримінальні справи. З боку влади застосовуються подвійні стандарти. Своє вагоме слово в цій ситуації має сказати парламент — спокійно та всебічно розібратися в ситуації. Зокрема, можливе створення ТСК на паритетних засадах між коаліцією та опозицією. Потрібно зупинитися і не доводити ситуацію до крайнощів. Нині головна проблема роботи Верховної Ради — демонстративне порушення Регламенту провладними силами. Тому ми знову пропонуємо підійти до комплексного перегляду закону про держбюджет на 2010 рік.
Микола Кравченко (КПУ):— Фракція комуністів відзначає, що в Україні кілька останніх років обговорюється підвищення пенсійного віку. На жаль, ця тема активно порушується сьогодні. Зі слів першого заступника голови адміністрації Президента Ірини Акімової, один із варіантів збалансування Пенсійного фонду — зрівняння пенсійного віку між чоловіками й жінками. До цього нас підштовхує й Міжнародний валютний фонд. Однак у ситуації, що склалася, це може стати тільки першим кроком і спричинити збільшення пенсійного порога взагалі.
Такі заяви викликають природне обурення, тривогу й роздратування серед людей. Особливо негативно реагують на такі заяви жителі промислових регіонів. Справді, у цивілізованих суспільствах жінки виходять на заслужений відпочинок не раніше 60 років, а часто й у 65, а чоловіки — у 65 років і більше. Однак, якщо подивитися на середню тривалість життя у країнах-рекордсменах щодо пенсійного віку, з’ясовується, що вона у них також рекордна. В Україні — демографічна катастрофа. За останні 16 років тривалість життя наших співвітчизників знизилася з 72 до 67 років, а ймовірність смерті у працездатному віці становить 38 відсотків. Отже, у нас відсутня головна моральна умова для підвищення пенсійного віку.
Наша фракція закликає не звалювати економічні труднощі на виборців, а займатися оздоровленням економіки — це й буде державним підходом.
Олександр Єфремов (Партія регіонів):Депутатська фракція Партії регіонів у Верховній Раді України заявляє: п’ятирічний період руйнування країни завершився.
На сьогодні прийнято реалістичний державний бюджет на 2010 рік, де передбачено кошти на підвищення соціальних стандартів для громадян. На 38% зросте мінімальна заробітна плата — до 888,3 гривні замість 643 гривень в 2009 р. Мінімальна пенсія протягом року підвищиться на 28%, доплати до пенсій одержать більше 9,5 мільйона пенсіонерів. 3,5 мільйона бюджетників протягом майбутніх двох місяців отримають близько 1,8 мільярда гривень.
Для подолання кризових явищ Президент України та Кабінет Міністрів зробили найголовніше — змінили дуже невигідні для держави й кожного громадянина газові контракти. Вперше за багато років україно-російське співробітництво має взаємовигідний, прозорий і економічно обґрунтований характер! Угода між «Нафтогазом» і «Газпромом» про нову ціну на російський газ — це новий рівень взаємодії, що дав змогу не підвищувати ціну на газ для промисловості та населення. У результаті дії угоди протягом 10 років Україна одержить 40 мільярдів доларів США.
Наступне важливе питання — базування Чорноморського флоту Російської Федерації у Криму. Підписанням відповідних документів українська влада не здала жодного метра території держави — на відміну від попередньої влади, яка без усякого докору совісті поступилася частиною Чорноморського шельфу України.
Продовженням конструктивного діалогу став візит до Києва Президента Росії Дмитра Медведєва, що відбувається цими днями. Сьогодні у влади немає таємниць ані від громадян, ані від політиків. Наші дії прозорі й продиктовані виключно національними інтересами України. Як результат — зростає довіра до нашої держави на міжнародній арені.
Андрій Кожем’якін (БЮТ):17 травня до України прибув президент Російської Федерації. Метою його візиту є укладання низки угод між нашими державами в певних стратегічних напрямах. Однак, як показує коротка історія домовленостей президента Януковича зі своїм російським колегою, не виникає жодних сумнівів, що такі угоди будуть і економічно, й політично вигідні лише Російській Федерації. Що вони в результаті принесуть Україні — невідомо.
Перше застереження — делімітація морського кордону України. Існує велике побоювання, що лінія державного кордону у Керченській протоці буде встановлена саме за російським сценарієм. Іншими словами — зробити Керченську протоку акваторією спільного користування, а це значить — Україна втратить суверенітет над частиною своєї території.
Тому опозиція буде всіма можливими діями та засобами протидіяти ухваленню рішень, які зачіпають питання нашого суверенітету. Без сумніву можна сказати одне: ратифікація харківських угод — неконституційна.
27 квітня намагаються зробити відправною точкою для початку широкомасштабних політичних репресій проти опозиції. І це при тому, що опозиція цілком законно протестувала проти ратифікації. Перед тим, як когось обвинувачувати, Партія регіонів повинна пам’ятати, що перед законом і совістю всі рівні. Саме їхні депутати розташувалися біля робочих місць народних депутатів, які входять до опозиції. Саме регіонали розпочали відверту бійку. Саме їх представник наніс народному депутату Олесю Донію серйозні травми і він до цього часу перебуває на лікуванні з важким струсом мозку.
Попри це Генпрокуратура зробила подання на притягнення до відповідальності лише на двох народних депутатів від опозиції. Фракція БЮТ наполягає на створенні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для всебічного вивчення та розслідування тих ганебних подій, що відбулись у сесійній залі 27 квітня цього року.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Інші фото з цієї події шукайте у фотомагазині на сайті ww.golos.com.ua.
