Лікують наслідки хвороби, хто вплине на її причини?

— Дитині зробили операцію. Згодом вона пройшла тривале лікування. Нині перебуває у нас на реабілітації, — розповідає завідувач першого відділення санаторію Ірина Шевчук. — Шкода, що Світланці довелося стільки перестраждати. А все через те, що зростала у сім’ї, байдужій до здоров’я дитини.

Як це часто буває, саме хлопчики й дівчатка з неблагополучних родин й потрапляють до групи ризику. Вони недоїдають або харчуються неякісними продуктами, перебувають в антисанітарних умовах. Інколи дітей «нагороджують» хворобою батьки-алкоголіки.

Після повернення із санаторію дітям, яким довелося перенести недугу, радять не розповідати про це своїм ровесникам і знайомим.

— Працюємо ми з батьками та медпрацівниками в школах. Оскільки для дитини перенести хворобу — важка психологічна травма. До них у шкільному колективі часто ставляться з осторогою та побоюванням. Усе це може призвести до самоізоляції, тяжкої депресії, навіть до самогубства, — застерігає Ірина Шевчук.

— З часу відкриття санаторію у 1957 році, — продовжує заступник директора закладу Михайло Фіалковський, — тут пролікувалося понад 60 тисяч юних пацієнтів. Лише торік у «Руській Поляні» оздоровилося 2,5 тисячі школярів.

— Зростання захворюваності пов’язано зі збільшенням кількості відмов від медичного обстеження, лікування, проб Манту. Хоча насправді це навіть не щеплення, а індикатор на наявність в організмі туберкульозної інфекції, — переконує лікар санаторію Галина Харченко. — Водночас кількість дорослих хворих зростає. Це, як правило, люди без певного місця проживання та ті, хто повертається із місць позбавлення волі. Найчастіше вони не звертаються до лікарів. А дітям, у яких імунітет ослаблений, аби «підхопити бацили», достатньо однієї поїздки у комунальному транспорті з таким хворим. Потрапляють до груп ризику також дітлахи, котрі часто потерпають від респіраторних захворювань. Буває, малеча заражається й від молока хворої корови, від контакту з твариною.

Водночас у районах гостро не вистачає медичних кадрів, бідкалися лікарі санаторію. На сьогодні дитячих фтизіатрів, які відстежують захворюваність на туберкульоз, у деяких райлікарнях просто немає.

За словами голови Черкаської обласної ради Володимира Греся, зважаючи на складну ситуацію із захворюванням на туберкульоз в області, фінансування закладів, де проводиться лікування таких хворих, за минулий рік навіть збільшилося.

— Звісно, криза далася взнаки. Однак економити на цьому просто неприпустимо. Торік, попри складні фінансові обставини, на будівництво та капітальний ремонт закладу з місцевих бюджетів було спрямовано 260 тисяч гривень. Зрештою, обласний дитячий санаторій «Руська Поляна» є одним із кращих не лише в області, а й у країні. Тут працюють висококваліфіковані, небайдужі медпрацівники, які вкладають у свою роботу душу, — констатує Володимир Анатолійович. — У санаторії діти мають шестиразове повноцінне харчування. Екологічно чисті продукти постачає місцеве сільськогосподарське підприємство «Зоря», котре пройшло відповідні тендери і тести на право забезпечувати сільгосппродукцією закритий медичний заклад. Активно допомагає дитячому санаторію обласна організація Червоного Хреста. Її керівник, Іван Гретченко, опікується турботами «Руської Поляни» вже три десятки років. Ліки, вітаміни, шкільне, спортивне приладдя, одяг і взуття — все це, закуплене за благодійні внески, постійно надходить від районних «червонохресних» осередків на адресу санаторію.

Черкаська область.