Загальновідомо: фундаментом для гідного життя суспільства є повна казна держави. Про турботи й здобутки з наповнення місцевого бюджету наша розмова з начальником ДПІ в м. Ужгороді, головою депутатської комісії з питань бюджету, фінансів та оподаткування Ужгородської міської ради, кандидатом економічних наук, доцентом Марією Бадидою.

— Маріє Петрівно, з огляду на економічну кризу сьогодні від податкових органів вочевидь чекають ще більше?

— Це так. Але це ж наша робота!.. За підсумками першого кварталу є підстави твердити, що, незважаючи на складну економічну ситуацію, нам удалося виконати поставлені планові завдання. За січень—березень до місцевого бюджету надійшло близько 48,6 млн. гривень, з яких до бюджету міста — 34,8 млн. За цими сухими цифрами стоїть щоденна робота людей, які всі ці податки по крихтах збирають із представників малого й середнього бізнесу, адже в Ужгороді немає ні великих підприємств, ні іншого потужного виробництва. Нині в місті зареєстровано близько 13 тисяч приватних підприємців, і бачимо тенденцію до зростання їхньої кількості. Це дуже добре, адже приватний підприємець не тільки забезпечує роботою себе та своїх найманих працівників, а й щомісячно відраховує на користь держави «енний» податок.

— На ваш погляд, як можна покращити наповнення місцевого бюджету, бо ж сьогодні того, що було досягнуто вчора, — вже мало?..

— Проблема наповнення місцевого бюджету існує по всій Україні, коштів саме в місцевому бюджеті катастрофічно не вистачає, що зумовлено надмірною централізацією всіх надходжень, відсутня також належна податкова база, мінімізовано місцеві податки й збори, які необхідні для самостійного формування органами місцевого самоврядування власних бюджетів. Наразі податкові повноваження цих органів влади фактично обмежуються місцевими зборами, а також правом змінювати ставки єдиного податку для суб’єктів малого бізнесу. А для нормального функціонування економіки країни вкрай важливо, щоб можливості місцевих бюджетів збільшити витрати залежали від збільшення їхніх власних доходів. Має бути стимул — скрізь і в усьому.

— Тобто, реформи в системі оподаткування потрібно проводити на законодавчому рівні... І все ж, якщо відверто, — які резерви ще можна би знайти сьогодні у вашій щоденній роботі?

— Нині на порядку денному першочерговим стоїть питання «офіційного» оформлення працівників. Проведення позапланових рейдів, перевірок, обстежень зумовлені доведеними урядом завданнями. Насамперед це стосується оформлення найманих працівників і сплати платежів із доходів фізичних осіб, що в нас є одним з основних бюджетоутворюючих податків. Від початку року нами проведено 60 обстежень місць здійснення підприємницької діяльності, в ході яких виявлено 128 неоформлених найманих працівників. Як наслідок встановлено суму нарахованого доходу в розмірі 111,12 тис. гривень та нараховано податку в сумі 7,5 тис. гривень. Не вражає. Але й низька результативність перевірок зумовлена певними прогалинами в чинному законодавстві. Щоб довести подібні зловживання, слід зафіксувати сам факт одержання зарплати за «безналом», скласти протокол порушення, тобто той працівник сам має зізнатися, що вчинив подібне... Це нереально. На сьогодні податківці не мають права застосовувати непрямі методи під час перевірок суб’єктів господарювання, як це було раніше, тому частина зарплати українців відходить у тінь. З другого боку, проблема криється і в психології наших громадян, які легко погоджуються з нечесними роботодавцями, зовсім не думаючи про завтрашній день.

— Останнім часом у місті відкриваються переважно супермаркети, а ринки, навпаки, один за одним відмирають. Чи не вдарить це по дохідній частині місцевого бюджету?

— Звісно, коли продавець втрачає роботу на ринку, ми одразу ж втрачаємо в надходженні платежів до місцевого бюджету, оскільки це одне з основних джерел наповнюваності місцевої казни. А якщо взяти великі торгові об’єкти, то податки, які вони сплачують, — переважно йдуть до державного бюджету. Але можна подивитись на проблему з другого боку: з розвитком великих торгових центрів зросте кількість нових робочих місць і, відповідно, знову зазначу, що сплачуватиметься в місцеву казну податок з доходів фізичних осіб, а саме цей податок становить левову частку місцевих податків і зборів.

— Усе, зрештою, взаємопов’язане... Ще один аспект: чи збільшився відсоток добровільної сплати податків в Ужгороді? Знаю, що ви постійно наголошуєте на партнерських стосунках із підприємцем.

— На щастя, в нашому місті останнім часом стрімко зростає кількість суб’єктів господарювання, які вважають своїм обов’язком добровільно та вчасно сплачувати податки й збори, передбачені законодавством. Що більше буде таких підприємців, то вища буде й довіра до податкової. На сьогодні рівень добровільної сплати податків у місті Ужгороді становить близько 96%. Це свідчить про те, що змінився сам підхід громадян до сплати податків, а також — про посилену роботу податкових органів.

— Приємно, що робота податківців із бізнесом стала більш «людяною», конструктивною, довірливою, видно й плоди праці — підприємництво в Ужгороді загалом набуває рис набагато прозоріших порівняно з попередніми роками. Чим це зумовлено?

— Для того, щоб робота податкової була прозорою, необхідною передумовою є наявність прозорої законодавчої бази. Що стосується прозорості адміністрування, то на сьогодні ми докладаємо максимум зусиль у цьому напрямі. Плідна масово-роз’яснювальна робота, залучення широкої громадськості до обговорення наболілих проблем, увага до звернень громадян, організація «круглих столів», співпраця з пресою — все це приносить непогані ужинки, обнадійливі плоди, перспективу на майбутнє.

Бесіду вів Василь НИТКА.

На знімку: начальник ДПІ в місті Ужгороді Марія Бадида.

Фото автора.