Травень подарував не тільки багато вихідних, а й подій. Харківські угоди, їх ратифікація у Верховній Раді, яка супроводжувалася метанням у залі яєць і димових шашок, стимулювали до переходу в опозицію фракції «Наша Україна — Народна самооборона». Про що вчора оголосив Голова Верховної Ради Володимир Литвин. Отож опонентами виконавчої влади стали дві фракції — БЮТ і «НУ—НС».
Щоправда, при цьому БЮТ продовжує втрачати свої багнети. До парламентської коаліції на цьому тижні приєдналися шестеро колишніх прихильників Юлії Тимошенко. Схоже, не всім вельми затишно перебувати в опозиції, коли домінують особисті інтереси. А от крісло Першого заступника Голови Верховної Ради прогнозовано посів комуніст Адам Мартинюк.
Активність опозиції вийшла і за межі парламенту: днями був створений народний Комітет захисту України. Одначе нових облич у комітеті малувато: письменники і колишні дисиденти. Окрім цього, у комітет влилися БЮТ і Всеукраїнське об’єднання «Свобода», низка інших не вельми помітних партій. Проте інші політичні сили поки що, підтримуючи на словах громадську ініціативу, водночас дистанціюються від комітету. Про це заявили політрада партії «Наша Україна», «Єдиний центр», «Фронт змін» Арсенія Яценюка і «Громадянська платформа» Анатолія Гриценка. Хоча й наголошують на необхідності об’єднання усіх національно-демократичних, патріотичних сил в одну потужну політичну силу.
Тим часом парламент заслухав доповідь першого віце-прем’єр-міністра Андрія Клюєва про майбутні домовленості президентів України і Російської Федерації. Як відомо, наступного тижня планується візит до нашої країни глави сусідньої держави Дмитра Медведєва. Проте опозиція не вельми повірила сказаному урядовцем і обіцяє зустріти гостя потужними велелюдними мітингами. Однак при такій різноголосиці у це віриться малувато. Тим більше два попередні мітинги опозиції під стінами Верховної Ради зібрали, за різними оцінками, від трьох до п’яти тисяч чоловік.
У день візиту до Києва російського Президента Генеральна прокуратура повторно викликає на допит колишнього прем’єра Юлію Тимошенко. У середу їй вручили постанову про відновлення кримінальної справи, порушеної у травні 2004 року за спробу дачі хабара суддям Верховного Суду у розмірі 125 тисяч доларів. У свою чергу, лідерка БЮТ назвала цей крок ГПУ політичною розправою над опонентами на замовлення нинішньої влади. І в четвер полетіла у Німеччину, де, вважають аналітики, і буде говорити про утиски демократії в Україні.
Юлію Тимошенко, щоправда, можуть очікувати й інші проблеми. Так, її наступник на посаді прем’єра Микола Азаров заявив, що попереднім Кабінетом Міністрів країні був завданий збиток у 100 мільярдів гривень. Куди ділися ці кошти, разом з українськими правоохоронцями будуть з’ясовувати американці із компанії Trout Cacherіs, PLLC. Уряд України вже підписав із ними відповідну угоду. У свою чергу, заокеанські пінкертони залучать низку інших партнерів, у тому числі агентство розслідувань Croll, Іnk, яке у 2001 році на замовлення мільярдера Віктора Пінчука займалося розслідуванням справи Георгія Гонгадзе.
Не обійшлося без скандалів і на медіаринку. Колеги із каналів «1+1» і СТБ заявили про запровадження у їхніх телекомпаніях цензури. Щоправда, їхні власники відкидають ці звинувачення. А заступник глави адміністрації Президента Ганна Герман заявила, що нова влада наступу на свободу слова не вела і не буде вести. Однак Комітет Верховної Ради з питань свободи слова, та інформації на своєму засіданні одноголосно прийняв заяву, у якій «висловив стурбованість фактами тиску на журналістів».
Власне, можна спрогнозувати, що наступний тиждень може стати прелюдією до наступних бурхливих баталій як у Верховній Раді, так і за її межами.
