Підземний стаж та гірницьку пенсію Олег Бугаш заробив на одній із шахт Сніжного. За Законом «Про підвищення престижності шахтарської праці» колишній гірник має право на часткове відшкодування плати за опалення житла та плати за електроенергію. Якщо раніше пільга у вигляді безкоштовного побутового вугілля стосувалася лише тих шахтарів, які живуть у будинках із пічним опаленням, то новий закон підтримав і мешканців багатоповерхівок. Тепер особи, які мають право на безоплатне вугілля, але проживають у будинках із центральним опаленням, отримують компенсацію за оплату комунальних послуг. Її виплачують за рахунок субвенцій із державного бюджету.

Щоб оформити компенсацію, треба побігати за довідками

«Перед Новим роком заїхав до виконкому, запитав, як оформити компенсацію, — розповів Олег Бугаш. — Питають, на якій шахті працював. «На «Міуській», — кажу. «Приходьте після Нового року, ваша шахта і не закрита, і не працює». Прийшов удруге. Дізнався, що тепер виплачують гроші лише робітникам діючих шахт. А я тоді де працював? Хіба не в шахті? Нічого не доб’єшся».

Колишній гірник, за підрахунками працівників міськвиконкому, мав би отримувати в опалювальний сезон компенсацію в розмірі 160 гривень. За трикімнатну квартиру мій співрозмовник сплачує щомісяця понад 600 гривень. «Якщо мені не можуть дати гроші, нехай видадуть вугілля. Я продам його, заплачу за світло і газ», — обурюється шахтар.

Виплата компенсацій за електроенергію, газ та центральне опалення справді потребує вдосконалення, визнає заступник голови профспілки працівників вугільної промисловості В’ячеслав Мосьондз. «Написано, що компенсацію отримують шахтарі на діючих шахтах. А якщо підприємство перебуває в стадії ліквідації? Це питання потребує допрацювання, і профспілки це роблять. Крім того, йдеться про компенсацію в будинках із центральним опаленням. А з індивідуальним? Як бути тим шахтарям, які мешкають у приватних будинках, самостійно їх газифікували і витрачають взимку приблизно по 500 кубометрів газу на опалення щомісяця?» До того ж, за словами профспілкового активіста, для отримання грошей потрібно зібрати купу довідок. «Але ж це не виплати малозабезпеченим сім’ям, де потрібно знати дохід, — наголошує співрозмовник. — Це виплати, які належать людям, якщо вони пропрацювали під землею певну кількість років. Є трудова книжка, є пенсійна справа, візьміть і нарахуйте автоматично. А не змушуйте людину збирати довідки про заробіток, про склад сім’ї, про місце проживання. Навіщо?»

У Шахтарську Донецької області «комунальну» компенсацію цієї зими отримали трохи більше сотні осіб. Тоді як кількість працюючих на вугільних підприємствах та пенсіонерів обчислюється тисячами. «Усі, хто отримав гроші, — це працівники діючих державних шахт. Щодо вугільних підприємств із недержавною формою власності, закритих шахт або тих, які перебувають у стадії ліквідації, — тут механізму компенсації немає. Ми відправили листа до Верховної Ради з проханням поширити дію закону і на цю категорію осіб», — розповів міський голова Шахтарська Олександр Наумович.

Діти гірників не хочуть іти батьківською стежкою

Водночас є статті закону, які вже працюють і віддають перевагу гірникам. Приміром, пільгове оподаткування доходів підземних робітників встановлене на рівні 10 відсотків. Підвищено мінімальну пенсію в галузі. А минулого літа абітурієнти, чиї батьки мають стаж підземної роботи не менше 15 років, або загинули під час нещасного випадку на виробництві, або є шахтарями-інвалідами I та ІІ груп, скористалися можливістю вступу до вищих навчальних закладів поза конкурсом. Це суттєво збільшило кількість пільговиків у донецьких вузах. Оскільки за законом таких студентів повинні забезпечувати гуртожитком та стипендією на весь час навчання, є сподівання, що діти з невеликих шахтарських міст отримали шанс здобути омріяний фах. Щоправда, за спостереженням співробітників вузів, такі абітурієнти не рвуться на гірничі спеціальності, а обирають «чистішу» роботу. От вам і престижність шахтарської праці, про яку молодь має особисту думку.

«Головне питання престижності — це середня заробітна плата, — переконаний міський голова Єнакієвого Сергій Рухадзе. — Абсурдно, коли в чистоті, в комфорті люди отримують набагато більше, ніж ті, хто спускається на тисячу метрів. Професія шахтарів незрівнянна з жодною іншою. Особливо на крутопадаючих пластах, як-то у Єнакієвому, Дзержинську, Горлівці, де вугілля видобувається у дуже складних умовах, а професійним захворюванням є головним чином запилення легенів. Тому престижність праці потрібно розглядати в комплексі. Дати не лише матеріальне заохочення, а й пільги в лікуванні, оздоровленні. Розвивати санаторії-профілакторії, де шахтар може оздоровитися без відриву від виробництва. Використовувати ті оздоровниці, які були колись у міністерства і вугільних об’єднань. Ми повинні на рівні держави чітко визначити складність роботи шахтаря».

 

Донецька область.

Коментар

В’ячеслав Мосьондз, заступник голови профспілки працівників вугільної промисловості України:

— Україна — єдина країна на пострадянському просторі, де прийнято закон про підвищення престижності шахтарської праці. Так, він приймався довго, важко, щось на ходу змінювали, йшли на компроміси, десь — без достатнього аналізу. Тому дещо в законі треба поправляти. Але якби його не прийняли, було би значно гірше. Закон виділив основу основ, те, на чому грунтується промисловість. Мінімальну пенсію шахтарям збільшили з 544 до 1494 гривень, а з листопада минулого року — до 1719 гривень. Крім того, встановлена доплата до пенсії в разі втрати годувальника — в розмірі майже 500 гривень, із листопада стало 573 гривні. В цій частині закон виконується. Але, звичайно, всі ми чекаємо на виконання держбюджету на 2010 рік, що, сподіваємося, допоможе реалізувати положення закону.