На журналістів тиснуть

Такого висновку дійшли учасники засідання парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації. Народні депутати запросили на своє зібрання кореспондентів із телеканалів «1+1» та СТБ, які підписалися під колективними заявами з приводу того, що керівництво на них тисне.

За словами журналіста з новинної програми на «1+1» Сергія Кудімова (на знімку — другий зліва), спроби тиску на журналістів не ноу-хау нової влади. Він наводив приклади цензури на ТСН і 2009-го року давності, і цьогорічні. Кореспондент скаржиться, що іноді сюжети не пускають в ефір, часто монтують, прибираючи в них «гострі кути». І те й інше викликає обурення у творчих людей, які бачать своїм надзавданням просте переповідання фактів, інформування суспільства про ті чи інші події, без прикрас та інтерпретацій. Такої ж думки дотримуються і колеги-телевізійники з СТБ. Вони також акцентують, що журналісти не були повністю вільними до 2010 року, тож свої дії вони спрямовують не проти влади чи за опозицію, а за свободу слова.

На думку голови Спілки журналістів Ігоря Лубченка (на знімку — перший зліва), проблему цензури варто обговорювати передусім із власниками й очільниками ЗМІ. На засідання комітету, до речі, керівництво каналів запросили. Генеральний директор «плюсів» Олександр Ткаченко не прийшов, мотивуючи це тим, що внутрішньоредакційні проблеми не повинні обговорюватися публічно. Натомість заступник голови правління СТБ з інформаційного мовлення Олексій Мустафін відзначив, що кожен канал має певний формат і вся інформація має такому форматові відповідати. Однак те, що журналісти відстоюють своє право на свободу слова, їх керівник не засуджує, каже, це свідчить про небайдужість працівників до будь-яких проблем і їх уміння консолідуватись у своїй боротьбі.

Перший заступник голови комітету Андрій Шевченко (БЮТ) звернув увагу учасників засідання на те, що нині всі легко говорять про існування тиску на журналістів. Однак формально це явище у нас заборонене Конституцією та низкою інших законів. На погляд парламентарія, єдиний дієвий спосіб боротися з цензурою — не мовчати. Його колега по комітету Олена Бондаренко (ПР) наголосила, що всі роки помаранчевої влади на журналістів так само тиснули, однак такої солідарності серед них, як зараз, не було. Вона також нагадала про існування «джинси», коли хвалебні або критичні матеріали йдуть за гроші. Доки працівники мас-медіа залишатимуться фінансово залежні від власників видавництва чи каналу, про війну з цензурою можна лише говорити, вважає парламентарій. Отож найдієвіший метод боротьби на сьогодні вона бачить у зверненні за конкретними фактами тиску в Генпрокуратуру.

Учасники зібрання говорили про те, що в законі про інформацію нечітко виписано самі поняття «цензура» та «перешкоджання професійній діяльності». Над удосконаленням цих положень парламентарії вирішили попрацювати. Вони також мають намір ініціювати прискорення проведення парламентських слухань з приводу цензури в ЗМІ.

На засіданні комітету одноголосно ухвалено заяву, в якій висловлюється стурбованість оприлюдненими фактами тиску на журналістів. Народні депутати звернулися до Президента та Кабміну, щоб для захисту журналістів вжили належні заходи, а до керівників каналів «1+1» та СТБ — з вимогою дати офіційну відповідь на ці факти і проханням не переслідувати журналістів-підписантів.

Також вирішено звернутися до Генпрокуратури, щоб у разі підтвердження фактів тиску було порушено кримінальні справи. Парламентарії також попросили Омбудсмана та Нацраду з питань телебачення і радіомовлення тримати свободу слова під контролем.