Спеціалісти сфери дублювання іноземних фільмів і громадська ініціатива «Кіно-Переклад» б’ють на сполох: урядовці маніпулюють фактами, коли заявляють про недоцільність українського дубляжу. Натомість ініціативи посадовців, кажуть кіношники, спрямовані на знищення українського дублювання, призводять до фінансових втрат держбюджету і скорочення робочих місць.
Про це вони заявили на прес-конференції і навели такі цифри. За минулий рік касові збори від прокату в Україні зросли на 37 відсотків і становили 420 мільйонів гривень. З початку року відвідуваність українських кінотеатрів продовжувала зростати і станом на кінець квітня в кінотеатрах побувало понад шість мільйонів глядачів, що на 19 відсотків більше, ніж за такий само період торік. Зростання надходжень від кінопрокату за чотири місяці цього року становить 213 млн. грн., що на 58(!) відсотків більше, ніж торік.
Кіношники також назвали блюзнірством недавнє проведення «круглого столу». «Це був своєрідний камуфляж. Нас зібрали для «галочки», каже режисер дубляжів Кость Лінартович. Критикували переважно народні депутати від правлячої коаліції, які не мають жодного стосунку до кіно. Натомість фахівці аргументовано довели, що дубляж робиться на дуже високому рівні, до того ж серйозно поповнює бюджет. Дуже яскравий приклад «Аліса в країні чудес». До слова, в Одесі, яка збирала підписи за скасування українського дубляжу, цей фільм подивилися 62,5 тисячі глядачів, а за скасування дубляжу було зібрано лише 30 тисяч підписів. Одне слово, все було на користь українського дублювання. Проте одразу ж на другий день після «круглого столу», кажуть діячі кіно, віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань Володимир Семиноженко доручив Міністерству культури і туризму «проаналізувати правове поле виконання закону про кінематографію, що передбачає обов’язкове дублювання фільмів українською мовою».
Отже, до думки фахівців ніхто й не збирався дослуховуватися, констатував перекладач Федір Сидорук. Він також розповів, що перш ніж дублювати фільм, ретельно добираються актори, щоб це була єдина команда. «Потім перекладач попередньо надає список своїх фраз представникові фірми виробника картини. Вони перевіряють, роблять зауваження, ми їх враховуємо. До того ж під час дублювання часто присутній україномовний представник, який безпосередньо стежить за процесом. Це й зрозуміло, вони зацікавлені в тому, щоб картину подивилося якомога більше глядачів. Для цього має бути, зокрема, і гарний переклад. А ще, каже Федір Сидорук, українські переклади адаптуються до наших реалій, а тому ближчі до вітчизняного глядача, чого не можуть запропонувати російські дистриб’ютори.
Водночас Кость Лінартович навів такі цифри: дубляж одного фільму в середньому коштує фірмі-мейджору 25 тисяч доларів, торік в Україні показали 68 фільмів. Це 14 млн. гривень, що залишилися в нас.
— Це зарплати сотень наших громадян, зокрема акторів, режисерів, технічних працівників, хто забезпечує такий переклад. Із них сплачено податки до бюджету. Невже це невигідно державі?
На знімку: під час театралізованого дійства на підтримку вітчизняного дублювання іноземних фільмів в центрі Києва.