Ще 1956 року видатний психофізіолог Джордж Міллер під час досліджень встановив: пам’ять людини може переробити й запам’ятати в середньому дев’ять певних елементів, тобто дев’ять подвійних чисел. А тепер проаналізуймо, скільки тримає в пам’яті сучасна людина: номери мобільних телефонів рідних, коди банківських карток, рахунків, паролі акаунтів тощо. Іншими словами, масу всього. А це вже веде до перевантаження і перенапруження головного мозку. Сьогодні, приміром, без шкоди для здоров’я дорослі можуть працювати в Інтернеті не більш як три години на добу. А якщо більше? Які недуги людям приносить інформаційна навала, що підстерігає нас нині ледь не на кожному кроці? На переконання голови Асоціації практикуючих психологів Львівщини Ігоря Корнієнка (на знімку), — насамперед інформаційний токсикоз.

— Токсикоз — це хворобливий стан організму, спричинений отруєнням токсинами, — зазначає він. — Інформація також може бути токсичною. Інформаційний токсикоз — це хворобливий стан людини при засвоєнні надлишку інформації. І не має значення якої — позитивної чи негативної. Слід зауважити, що мозок кожної людини має певну планку, особисті можливості її сприйняття. А лавина новин накриває з головою, і мозок просто не може її якісно переробляти і засвоювати. Бувають моменти, коли людина, в якої є інформаційний токсикоз, хоче зупинити потік вхідної інформації або позбутися тієї, яка вже накопичилася. Візьмемо, наприклад, соціальні мережі. Щохвилини в Youtube завантажують 72 години різних роликів, відео тощо. Щоб «переварити» цю інформацію, потрібно 12 років.

Потрапити в інформаційну павутину доволі легко: людина сідає за комп’ютер з метою, скажімо, знайти готель у певному місті. Але соціальні мережі створено так, що користувач мимоволі переходить з одного сайту на інший і читає інформацію, яка йому не потрібна. Причому людина підсвідомо не може зупинитися. А мозок просто не в змозі сприйняти, запам’ятати й переробити всю отриману інформацію.

З прирівнянням до вагітних

Відомо, що людина отримує інформацію із зовнішнього середовища завдяки органам чуття: через очі ми отримуємо приблизно 80% даних, через вуха — 10%. А ще ж є дотик руками, смак, запахи тощо. 

— Що таке світло та звук? — запитує Ігор Корнієнко і відповідає: — У фізичному розумінні — це хвилі. Якщо є зайва інформація, то в клітини людини надходить надлишок хвильових коливань. Вони накладаються одна на одну, входять у стан дисбалансу, клітина починає захищатися від цього надлишку й виділяє білки, які є токсичними. Тоді й виникає інформаційний токсикоз. Цей стан дуже схожий до токсикозу вагітних. Надлишок інформації викликає фізіологічні зміни.

Інформація, як відомо, є позитивною і негативною. Фізики, психологи, нейропсихологи, фізіологи дослідили: зі 100 слів, які людина чує або читає, 75 мають негативний характер, 20 — нейтральний і тільки 5 слів — позитивний. Тож перенасичення негативною інформацією, звісно, нічого доброго не віщує. Проблема інформаційного токсикозу — нова, бо він тільки нещодавно почав виявляти негативні наслідки. Але основні прояви цього захворювання, за словами психолога, встановлено: деконцентрація або розсіяна увага, втрата апетиту, погіршення пам’яті, безсоння тощо.

Відсіюйте новини

Інформаційна залежність чи інформаційний токсикоз дуже схожі на наркотичну чи алкогольну залежність. І щоб позбутися її, людина, передусім, повинна сама усвідомити цю проблему. Методику профілактики цієї залежності, за словами Ігоря Корнієнка, лише розробляють, але є певні правила порятунку.

Кожна людина, службові обов’язки якої не пов’язані з роботою за комп’ютером, повинна фіксувати час перебування в Інтернеті або в соціальних мережах. Без шкоди для здоров’я дорослі можуть працювати в Інтернеті не більш як три години на добу. Якщо людина прокидається вранці й насамперед вмикає комп’ютер, щоб переглянути новини, пошту тощо, то це сигнал, що варто зупинитися, бо до інформаційної залежності — один крок. Шведські вчені стверджують: якщо людина більше 12 разів на добу заходить у «Фейсбук», електронну скриньку, соцмережі без потреби, то це свідчить, що в неї вже є інформаційна залежність.

— Нині кожен повинен фільтрувати новини й відсіювати ті, які можуть призвести до перевантаження мозку, — каже психолог Корнієнко. — З’явився термін — таймбоксинг — вироблення навичок розбивати свій час на певні блоки, протягом яких людина має виконувати ту чи іншу операцію. Якщо заходите в Інтернет, щоб перевірити пошту чи подивитися новини, то чітко дотримуйтеся цього плану, а не перестрибуйте на інші сайти.

Нині побутує думка, щоправда, вона не має наукового підтвердження, що негативна інформація має здатність розмножуватися в інформаційному полі. Тож шкода від неї може бути надзвичайно велика.

Спробуйте допомогти собі самі

Якщо ви визначили у себе симптоми інформаційного токсикозу, то спробуйте спочатку допомогти собі самі. Крім контролю часу перебування в Інтернеті, Ігор Корнієнко радить слухати класичну музику. Допоможе також масаж стресових м’язів, які йдуть від потилиці до шиї, передпліч. Коли людина відчуває неспокій, відбувається накладання хвиль, клітина виділяє токсини, а залози внутрішньої секреції — адреналін, норадреналін. Це — гормони неспокою, тривожності, страху. Згадайте дитинство, коли ви не підготували домашнє завдання, а вчитель проводить опитування. Учень підсвідомо втягує голову в плечі, напружуються м’язи — це м’язи страху.

Є ще м’язи радості — це діафрагма, вона відділяє грудну порожнину від черевної. Дуже важливою є робота саме діафрагми — дихання животом. Було б добре, якби такі дихальні вправи людина виконувала хоча б 5—10 хвилин на день.

Звільнитися від негативу, зокрема й інформаційного, допомагає вода, яка має властивість забирати надлишок негативної інформації, каже психолог. Тож відвідуйте басейн, плавайте, частіше користуйтесь душем.

Львів.

ЦИФРА

За даними вчених, нині за місяць людина отримує стільки інформації, скільки у XVІІІ столітті діставала за все життя.

 

Фото надано автором.