Тисячі придеснянців — у статусі нелегалів

За рівнем зарплати Чернігівська область посідає 23 місце в Україні. Але чи є при цьому середній заробіток у регіоні в 1465 гривень справжнім і реальним? Чи він свідчить лише про те, що більшість підприємців Придесення навчилися не світити своїх працівників і не платити їм зарплату на основі трудових угод?

Хіба може прожити продавець за 200 гривень, а водій — за 388?

— Але нам подають звіти про такі зарплати, — каже начальник управління оподаткування фізичних осіб ДПА в області Катерина Шумейко. — У той час, як в оголошеннях наймачі пропонують зарплату реалізаторам у 800—900 гривень, а водіям у 1300—2000 гривень і вище.

З початку року податківці перевірили 76 юридичних осіб та 17 приватних підприємців. Як з’ясувалося, перші мали доплатити у бюджет 6 мільйонів 256 тисяч гривень податку, а другі — 996 тисяч!

Загалом Чернігівщина — як полігон для відпрацювання різних схем ухилення від податків. Пенсію по досягненню пенсійного віку хочуть отримувати всі, але багато тисяч людей при цьому не сплачує жодної копійки у Пенсійний фонд.

Справа 1-17/2010, яку в березні розглянув Куликівський районний суд, дуже типова для сьогодення.

— Я восени 2009 року зайнявся підприємницькою діяльністю, а саме торгівлею харчовими продуктами та побутовою хімією, — розповідав підсудний із села Ковчин. — З цією метою придбав старий вагончик, який з дозволу батьків установив біля їх господарства. 19.11.2009 року державним реєстратором Куликівської РДА мені видане свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, а 08.12.2009 року Куликівським відділенням ЧМДПІ — надане свідоцтво про сплату єдиного податку на право роздрібної торгівлі з переважанням продовольчого асортименту товарів. У грудні 2009 року за власні кошти я придбав продовольчі товари, а також частину товарів побутової хімії, завіз їх до кіоску з метою подальшої реалізації. Потім я найняв реалізатора товарів. Перед початком роботи домовився з потерпілою, що вона буде прийнята без оформлення будь-якого трудового договору та без внесення відповідних записів у її трудову книжку. Продавець працювала в кіоску щоденно, крім неділі, з 08.30 до 19.00 з годинною перервою на обід. Заробітну плату виплачував їй готівкою, в конверті, в розмірі 750 гривень. Потерпіла пропрацювала у мене з 02.01.2010 року по 07.02.2010 року. Після того, як вона відмовилась працювати далі, я домовився з іншою жителькою села...

Здавалося б, банальна ситуація. Але суд, опитавши продавців, дійшов висновку, що провина підсудного у скоєнні злочину(!) доведена повністю. «Його умисні дії, які виразились у грубому порушенні законодавства про працю, вчиненому щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років, необхідно кваліфікувати як злочин, передбачений ч.2 ст.172 КК України, — читаємо у вироку. У зв’язку з цим він покараний штрафом у розмірі 850 гривень.

Одне слово, підприємець ніби зекономив. Але за рахунок трудового стажу іншої людини держава теж не отримала відповідних податків-платежів.

Як повідомив голова ДПА в Чернігівській області В. Осипенко, нині у податкові органи дедалі частіше надходять скарги з проханням розглянути проблему від працівників, які допомагали підприємцям започатковувати власну справу, але не оформили з ними трудові відносини в установленому порядку. Тепер у постраждалих виникають певні складнощі при оформленні пенсій тощо. А на керівників, які економлять на цьому, чекають штрафні санкції, суди. Так, при обстеженні торгового комплексу «Мега-Центр» податківці виявили 5 найманих працівників, які торгували промисловими товарами без документального оформлення трудових відносин. Такі факти виявлені також при перевірці магазинів «Економка», місцевих Інтернет-магазинів.

Найпоширеніша схема виплат зарплат у конвертах — видача значних сум коштів під звіт на придбання товарів. При перевірці фірми «К» виявлено, що у ній працювало 5 осіб без нарахування зарплати. А керівник на господарські потреби протягом двох років зняв з рахунку 4,39 мільйона гривень. Однак не прозвітував про затрати. У зв’язку з цим йому довелося сплатити податків на суму 2,9 мільйона гривень.

У чинному законодавстві є шпаринки, якими користаються підприємливі бізнесмени. У Чернігові великі супермаркети практикують перенесення бази оподаткування на суб’єктів господарювання, які знаходяться на іншій системі оподаткування. Великі магазини мінімізують свої податки шляхом оплати послуг підприємцям-фізичним особам. Тобто замість того, щоб платити продавцям зарплату, супермаркет укладає договори з підприємцями-фізичними особами на розміщення товарів, проведення реклами тощо. У такий спосіб мільйони гривень великого торгового підприємства йдуть у тінь.

Загалом у Чернігівській області з початку року виявлено більше 750 працівників, які працювали на умовах нелегалів. Найбільше їх легалізовано у торгівлі — 539 осіб та у сфері автоперевезень — 69.

Роботу цю, напевно, треба активно продовжувати і далі в інтересах не тільки держави, а насамперед працівників. Адже зарплати у конвертах — це майбутні проблеми тих, хто досягне пенсійного віку.

Чернігівська область.