На сторожі права, справедливості та студентських душ

— Мені завжди дуже приємно, коли наші студенти отримують призові місця. От, наприклад, на олімпіаді правознавців, де брало участь понад 400 учасників із провідних вузів України, серед яких Харківська юридична академія, Національний університет ім. Т. Шевченка, Одеська юридична академія, Львівський університет, Київський національний університет внутрішніх справ, наші студенти посіли 1-ше і 2-ге місця. Хіба можна не пишатися рівнем підготовки фахівців на факультеті, коли наші студентки на першому раунді змагань з міжнародного публічного права в Україні посіли перше місце, потім вони як переможці взяли участь на конкурсі в Бельгії, і знову — призові місця. Наприкінці травня вони візьмуть участь уже в міжнародному раунді змагань. Ці студентки, їхні перемоги віддзеркалюють рівень підготовки на нашому факультеті, і я сподіваюсь, у перспективі це будуть кращі представники юридичної науки в нашій державі.

— Так, ми задумали створити на факультеті телестудію. Вже є обладнання, дібрана із студентів група операторів та кореспондентів. Перші випуски плануємо показати вже через місяць. Спочатку трансляція буде на великому екрані в вестибюлі, а згодом плануємо встановити додаткові екрани у великих аудиторіях. У результаті протягом 5—10-хвилинного випуску новин студенти будуть поінформовані про найважливіші події в житті університету, факультету, події юридичного життя та держави.

— Ми готуємо тематичний збірник наукових праць, присвячений складній проблемі — ролі права у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, який вийде в цьому році. Я проаналізував дослідження за 24 роки від дня трагедії, і з’ясувалося, що за цей час була захищена лише одна кандидатська дисертація з цієї проблеми. Є розробки економістів, політологів, соціологів, а от юристи в боргу. В нашому збірнику наукових праць будуть надруковані праці наших викладачів та аспірантів, які займаються цією проблемою. Це питання зберігання радіоактивних відходів і радіації, використання забруднених продуктів сільського господарства, удосконалення системи органів управління, захист прав людини і громадянина, які постраждали внаслідок аварії, та інші.

— Так. Жодні зв’язки не допоможуть отримати оцінку, у нас немає практики, коли керівництво факультету вказує викладачам, що сину  чи дочці такого-то необхідно поставити гарну оцінку. Цього року за підсумками семестрів ми виключили близько 50 студентів з денної форми навчання. Той, хто погано навчається, опиняється на межами факультету. В результаті це формує серйозне ставлення до навчання у студентів, вони бачать, що на факультеті діє принцип справедливості (до речі, конкурс минулого року був немалий — більш як 25 чоловік на одне бюджетне місце та два — на контрактне). А ми, у свою чергу, створюємо усі умови для навчання і намагаємося також виховати не лише гарних фахівців, а й людей. Загалом наші студенти знають: якщо вони гарно вчаться, беруть активну участь в науковій роботі, громадському житті на факультеті, то їм відкрита дорога в аспірантуру або вони можуть працювати як здобувач над темою дисертації.

— Так, у нас діє асоціація випускників факультету. Ми вважаємо, що вони як фахівці-практики можуть багато в чому допомогти факультету та студентам, які ще навчаються: поділитися досвідом, взяти до себе на практику наших студентів. Саме тому на нашому факультеті такі бази практики, які має не кожен вуз, — апарат Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, спеціалізованих судів та органів влади. І що радує найбільше, багато хто зі студентів, які гарно показали себе на практиці, залишаються там працювати. Наприклад, декілька років тому троє наших студентів після успішного проходження практики залишилися працювати в апараті Кабміну. Звичайно, ви розумієте, що таку роботу не так просто знайти.

— На факультеті вся робота спрямована на отримання студентами ґрунтовних знань, високу оцінку їх диплому в майбутньому та відповідність їх спеціальності потребам держави. Ми першими свого часу створили магістерську програму «Правове регулювання економіки», озброївши наших випускників знаннями не лише юридичних дисциплін, а й економічних. З часом відкрили магістерську програму «Міжнародне економічне право», оскільки вважаємо, що таких спеціалістів бракує нашій державі (можливо, якби ми їх мали, то й рішення щодо острова Зміїний було іншим), більше того, потреба в них лише зростатиме (Україна вступила в СОТ, рано чи пізно увійде до ЄС і матимемо фахівців, які будуть знати особливості вступу до організацій, діяльності їх органів, то, безперечно, буде легше здійснювати кроки по вступу до міжнародних організацій, зокрема й до економічних). Цього року у нас будуть перші випуски за магістерськими програмами із підготовки фахівців-юристів з господарського судочинства та правового регулювання банківської діяльності. Також хотів би сказати студентам інших вузів, що не потрібно боятися йти до нас навчатися в магістратуру. Ми запрошуємо всіх, хто має потяг до права, законності та справедливості.

До речі, торік на навчання на денному відділенні магістратури до нас прийшло 160 випускників інших вузів, у тому числі й з Національного університету ім. Т. Шевченка, Харківської юридичної академії та з інших відомих у нашій державі вузів.

— Передусім, ми виховуємо наших студентів на ідеалах нашого факультету, якому вже 16 років, і тут уже багато зроблено, щоб цей колектив розвивався і мав гарні ідеали та принципи життя на факультеті. Я вважаю, що юрист — це не лише фахівець, а й громадянин та патріот своєї держави. Особливо актуально постає це питання сьогодні, коли нині насамперед в суспільстві в багатьох ситуаціях діють гроші, сила та зв’язки. Студенти бачать ситуацію в країні, спостерігають за ганебною діяльністю окремих державних діячів та суддів. Тому я вважаю, що ми повинні докласти всіх можливих зусиль, аби студенти не сприймали це як норму поведінки, за якою і вони будуть жити та працювати. Вони повинні завжди пам’ятати, що юрист стоїть на сторожі права та справедливості, оскільки право це і є інструмент справедливості. Юрист не повинен використовувати свої знання чи владу у несправедливих цілях. Саме тому ми намагаємося виховувати на факультеті не лише фахівців, а й людей, намагаємося донести до студента поняття справедливості, аби він у своїй майбутній роботі завжди старався справді допомогти людям. А також нагадуємо про такі, здавалося б, зрозумілі речі, як повагу до людини, до старших, до професії та суспільства. Робимо ми це все в умовах повної відсутності з боку держави позитивного впливу на формування студентів. Якщо раніше в державі були структури, які формували дитину, починаючи з дитячого садка до вузу, то сьогодні цього немає. Можна, звичайно, негативно ставитися до піонерських та комсомольських організацій, але не варто забувати, що в основу моралі, на якій виховували дітей, були закладені біблійні цінності. Тих моральних ідеалів, які існували в суспільстві й підтримувалися певним державним механізмом та громадськими структурами, сьогодні немає.

Пропагуючи той факт, що юристом може бути людина, озброєна не лише знаннями, а яка має ще й високі морально-етичні якості, ми вперше в державі минулого року провели конференцію з проблематики підготовки юристів у професійних та морально-етичних аспектах. До речі, вона викликала широкий інтерес як у представників інших вузів, так і у державних органів, які взяли участь у конференції.

— Щоб наша робота з утвердження моральних принципів не видавалася голослівною, ми спільно з органом студентського самоврядування розробили Морально-етичний кодекс студента і юридичного факультету. Він був обговорений у кожній академічній групі (а це більш як 1000 студентів), і студенти підписалися, що вони поділяють зміст кодексу, та зобов’язалися його виконувати. І хоча в кодексі всього сім статей, вони відображають найголовніше — патріотизм, людяність, чесне виконання обов’язків, самовдосконалення, дотримання даного слова, порядність та відповідальність за свої дії. Я переконаний, що у кодексі закладені такі норми, які справді дають можливість бути і патріотом, і громадянином. Якщо студент, який з ним ознайомився, виконуватиме його бодай на 70—80%, це вже буде серйозний крок до виховання справжньої людини і громадянина. Колектив факультету має свій прапор, емблему, гімн, слова і музику до якого вони написали самі. Студенти мають думати не лише про власні інтереси, а й про державні. Так ми їх і виховуємо.