Прийміть мої найсердечніші вітання з 65-ю річницею Великої Перемоги над фашизмом!
Велич безсмертного подвигу воїнів Великої Вітчизняної — безстрашних фронтовиків і бійців-партизанів, мужність і жертовність, незламність і героїзм уславленого покоління переможців, які здобули свободу для всієї Європи та відродили з руїн рідну землю, залишається невичерпним джерелом патріотизму, стійкості у випробуваннях, утвердження поваги до Людини, її прав і свобод. Минуло шістдесят п’ять швидкоплинних літ, однак невблаганний час не стер живої пам’яті про невимовно тяжкий шлях у 1418 довгих днів і ночей, що увінчався тріумфальним взяттям цитаделі гітлеризму, над якою замайорів Прапор Перемоги. Про вагомий внесок нашого народу в розгром жорстокого ворога свідчить те, що звання Героя Радянського Союзу присвоєно більш ніж двом тисячам українців, у тому числі тридцяти двом — двічі, а повітряному асу Іванові Кожедубу — тричі. Без цієї Перемоги не було б сучасної суверенної України.
Нинішнє всенародне свято має стати тим священним рубежем, за яким були б неможливі будь-які фальсифікації історичної правди про найкривавішу з воєн. Її вирішальними віхами, що навіки ввійшли в літопис звільнення людства від коричневої чуми фашизму, були оборона Москви і Ленінграда, Києва і Одеси, Керчі і Севастополя, Сталінградська битва і Курська дуга, Корсунь-Шевченківська, Львівсько-Сандомирська і Яссо-Кишинівська наступальні операції, штурм Кенігсберга та Берліна.
Велику Перемогу здобуто титанічними зусиллями всіх народів Радянського Союзу і країн антигітлерівської коаліції. Неймовірно високу ціну в цій справедливій боротьбі сплатила Україна: своє життя за наше мирне сьогодення віддали 10 мільйонів її синів і дочок, з яких 3 мільйони 300 тисяч були цілеспрямовано знищені ворогом, окупанти примусово вивезли з України до Німеччини 2 мільйони 400 тисяч осіб.
Із безмежною вдячністю та світлою скорботою згадаймо у цей осяяний салютами день звитяжного травня і тих, хто поліг у жорстоких боях з фашистами, був закатований у концтаборах, знищений ворогом під час масових розстрілів мирних жителів — беззахисних дітей, жінок, людей похилого віку. Незабутніми святинями по невинно убієнних височать в Україні пам’ятники та обеліски, серед яких — і всесвітньо відомий меморіал жертв трагедії Бабиного Яру... Воістину: це потрібно не мертвим — це потрібно живим. Попіл тисяч спалених міст і сіл стукає в наші серця, тривожить непроминальним болем душі, кличе до наполегливої боротьби за найсвятіше — право людини на життя.
Будуючи новий світ, де пануватиме співпраця вільних народів, ми не повинні забувати суворі уроки і незагойні рани Великої Вітчизняної та Другої світової воєн. Незмірно дорогою ціною здобуто мир, тож захистити його у цей непростий, буремний час нових глобальних викликів і загроз — наш священний обов’язок.
Вітаючи вас, дорогі співвітчизники, з цим хвилюючим і життєствердним святом, щиро бажаю кожному міцного здоров’я, щасливого довголіття, ясного мирного неба над головою, душевного тепла і добробуту, незмінної шани та підтримки, віри в Справедливість і Добро!
З глибокою повагою,Ніна КАРПАЧОВА,Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.