Тисячоліття третє.
Знов весна...
І начебто війна вже так далеко...
І квітами земля рясна,
Гніздо на стрісі звив лелека.
Вже ті, хто народився по війні,
Дітей зростили і ростять онуків,
А ветерану в неспокійнім сні
Все чуються сурми тривожні звуки.
Для нас ви приклад.
Ми вчимось у вас
Любити й захищати Україну.
І хоч роки ідуть, спливає час — Про подвиг ваш і досі слава лине.
У мирне небо птах злітає.
Хай буде мир у всьому світі!
Нехай ніколи не вертає
Війни жорстоке лихоліття!
Ми опановуєм науки
І мріємо щасливо жити,
До мирних справ прикласти руки,
Вирощувать пшеницю й жито.
Щоб хліба вдосталь мали люди
І для держави, і для себе.
Щоб розливалась пісня всюди Під сонячним і мирним небом.
Віолетта ДВОРЕЦЬКА,заслужений учитель України.
Київ.
