Унікальний десятитомник

«Три роки роботи над виданням були роками натхнення і щастя, бо мені випало спілкуватися з людьми, які для мене є уособленням епохи», — так розпочала презентацію унікального десятитомника «Україна. Антологія пам’яток державотворення. X-XX століття» Валентина Кирилова, директор видавництва Соломії Павличко «Основи», де побачило світ це масштабне видання.

Серед упорядників десятитомника та авторів передмов — корифеї історії та літератури — Іван Дзюба, Дмитро Павличко, Валерій Шевчук, Володимир Литвинов, Володимир Сергійчук, Раїса Мовчан, Оксана Сліпушко, Юрій Сливка. Презентація відбулася в Парламентській бібліотеці.

Видання охоплює тисячу літ: від перших пам’яток Києворуської державності X—XІІІ сторіч, середньовіччя, Козацької держави XVІ—XVІІ ст., її реанімації у XVІІІ столітті до боротьби за національну ідею у XІX—XX ст., а також новітній період розвитку нашої держави — до 2005 року.

Як зазначив Дмитро Павличко, кожна з передмов (як-от написана Іваном Дзюбою до п’ятого тому «Романтика національного відродження (1800—1863 роки)») по праву могла б бути видана окремою книжкою.

Цікавий десятитомник ще й тим, що, крім політичних документів кожної доби, він подає значний художній спадок української літератури до кожного періоду.

На думку Валерія Шевчука, видатного українського письменника, історика, який написав передмову до томів ІІІ—ІV, — історія часто потерпала від фальшування, її підганяли під певні догмати, коли висновок випливав з документа, а не навпаки, чи, приміром, як це і нині буває, її писали «на догоду сусідові». Тож найголовніше у презентованому виданні, вважає В. Шевчук, що «в ньому показано рух національної ідеї в усі часи існування нашого народу».

Директор Інституту національної пам’яті Ігор Юхновський наголосив, що вихід цього видання — визначна подія, такі книги допомагають «створити історичну пам’ять держави, яка має консолідувати націю, незалежно від національності всіх людей, що живуть в Україні».

З огляду на незначний тираж (півтори тисячі) Д. Павличко запропонував звернутися до керівників Держтелерадіо й створити на І Національному телеканалі та на радіо передачі з озвучення згаданого твору.