Комітет з питань соціальної політики та праці провів «круглий стіл» на тему: «Реалії та перспективи подолання бідності в Україні» за підтримки Програми сприяння парламенту України та Фонду Фрідріха Еберта.
Голова Комітету Василь Хара, відкриваючи засідання, наголосив, що бідність для України є гострою проблемою: «Ми боремося з цим явищем ще з 2000 року, коли було видано відповідний указ тодішнього Президента, визначено заходи, етапи. І ми вже бідність майже подолали, однак тут трапилося щось, і опинилися в ситуації ще гіршій, аніж на початковому етапі». Ще тоді на державному рівні були розроблені заходи з подолання бідності, вони успішно виконувалися, бідність була майже подолана, однак зараз ситуація ще складніша, ніж тоді».
В. Хара нагадав, що одним із перших указів, які підписав Президент України В. Янукович, був Указ «Про невідкладні заходи з подолання бідності», яким дано конкретні доручення стосовно розробки заходів із ліквідації бідності.
Учасники «круглого столу» також зазначали, що саме бідність обмежує доступ значної частини населення нашої країни до ресурсів розвитку: високооплачуваної роботи, якісних послуг, освіти й охорони здоров’я, можливості успішної соціалізації дітей і молоді. У доповідях йшлося про причини виникнення бідності та запропоновано шляхи подолання цієї проблеми. Найтривожнішим є те, що багато працюючих людей, котрі мають роботу і зарплату, залишаються за межею бідності. Особливо це характерно для галузей бюджетного сектору, а також текстильної, взуттєвої, швейної, деревообробної промисловості, рибальства. Як показало дослідження, проведене Київським міжнародним інститутом соціології, нині 16,9 відсотка жителів України відчувають себе бідними. Проте насправді цей показник, вочевидь, значно більший. За нормами Євросоюзу бідним вважається той, хто після сплати всіх податків отримує не більше 790 євро на місяць. Тоді як у нашій державі минулого року рівень середньої зарплати ледве перевищив 300 доларів, що є найнижчим показником серед країн СНД. Тенденція економії на заробітній платі, що позначилася від початку переходу до ринкової економіки як з боку роботодавців, так і з боку держави, посилилася під час кризи і призвела до відповідних соціальних наслідків.
На думку фахівців та експертів, реформа оплати праці має стати стрижнем майбутньої стратегії подолання бідності. Для цього має бути запроваджено міжгалузеве співвідношення в оплаті праці, обмежено та врегульовано міжпосадові співвідношення у розмірах оплати праці управлінського персоналу, посилено вплив держави на оплату праці в малому та середньому бізнесі (йдеться насамперед про усунення нелегальної зайнятості), удосконалення системи оподаткування заробітної плати шляхом підвищення неоподаткованого розміру зарплати хоча б до розміру мінімальної зарплати або прожиткового мінімуму.
Обговоривши інформацію представників органів державної влади, міжнародних та громадських організацій, науковців, учасники «круглого столу» рекомендували Верховній Раді прискорити прийняття проектів Трудового й Податкового кодексів, закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування». Кабінету Міністрів рекомендується розробити та подати на розгляд парламенту проект Загальнодержавної програми подолання та запобігання бідності в Україні на 2010—2015 роки та законопроекти щодо накопичувальної системи пенсійного страхування, надання кредитів для здобуття вищої освіти, ратифікації конвенцій Міжнародної організації праці.
Учасники зібрання також рекомендували уряду розробити проекти Концепції реформування оплати праці, в якій, зокрема, передбачити сталий розвиток малого та середнього бізнесу, Концепції демографічної політики, прискорити внесення на розгляд Верховної Ради проекту Загальнодержавної програми подолання та запобігання бідності в Україні на 2010—2015 роки, Концепції людського розвитку.