На необхідності розробки й прийняття кодифікованого законодавчого акта, який забезпечував би нормативне регулювання виборів Президента України, народних депутатів, місцевих рад, неодноразово звертали увагу міжнародні інституції — Венеціанська комісія, Бюро з демократичних інституцій та прав людини
ОБСЄ. Нещодавно у парламенті відбулася презентація проекту Виборчого кодексу, напрацьованого робочою групою у складі народних депутатів Юрія Ключковського («НУ—НС»), Сергія Гриневецького (Блок Литвина), Сергія Подгорного (БЮТ) і Віктора Сінченка (КПУ).
Ухвалення цього кодексу, переконаний заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко, потрібно для того, щоб під час виборчої кампанії ніхто не змінював правила гри. Особливо з огляду на те, що вибори мало не щороку актуальні для країни.
Проект Виборчого кодексу учасникам «круглого столу» представив голова робочої групи народний депутат Юрій Ключковський.
Документ складається із трьох книг: загальна частина (спільні для всіх виборів регулювання); загальнодержавні вибори (Президента та народних депутатів); місцеві вибори. У ньому об’єднані чинні закони «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Крім того, майже в повному обсязі до нього включено норми законів «Про Центральну виборчу комісію» та «Про Державний реєстр виборців».
На думку Ю. Ключковського, «прийняття кодексу забезпечить цілісне уніфіковане законодавче регулювання підготовки і проведення виборів у країні. Це сприятиме більш повній реалізації виборчих прав громадян і стабільності виборчого законодавства. А також подальшому утвердженню демократичного режиму в країні».
За словами доповідача, у виборчій системі закладено проблему: народні депутати відірвані від виборців, оскільки не впливають на персональний склад парламенту. Водночас парламентарій переконаний, що не варто повністю відмовлятися від пропорційної системи на користь мажоритарної.
У зв’язку з цим автори проекту пропонують застосувати виборчу систему, яка дозволяє відкриті списки кандидатів. Водночас у кодексі передбачається, що участь у виборах можуть брати не регіональні партії, а лише загальноукраїнські політичні сили. Це, переконані народні депутати, потрібно для того, щоб не допустити партійну регіоналізацію, що «може нести загрозу подальшого поглиблення міжрегіональних конфліктів та дестабілізації ситуації у державі». Подібна виборча система, на думку авторів проекту, з відповідною модифікацією може застосовуватися також на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
На рівні районних та обласних рад автори вважають за доцільне повернутися до виборчої системи, яка забезпечувала б представництво територіальних громад у районній раді, районів та міст обласного значення — в обласній раді. Водночас пропонують запровадити виборчу систему абсолютної більшості на виборах міських голів великих міст.
За словами авторів законопроекту, при відборі виборчої системи вони керувалися певними критеріями. Правовий — вимагав, щоб виборча система відповідала основним, насамперед визнаним міжнародною спільнотою, принципам виборчого права та конституційному статусу виборного органу або посади. Суспільний — передбачає визнання виборчої системи суспільством як об’єктивної, справедливої та такої, яка унеможливлює маніпуляції.
Учасники заходу також обговорили форму бюлетеня та спосіб його заповнення, підрахунку голосів виборців, встановлення підсумків голосування, складання та уточнення списків виборців на основі Державного реєстру виборців, передвиборну агітацію. Зокрема, пропонується встановити граничну найменшу межу тривалості агітаційного ролика. Він, на думку парламентаріїв, не повинен транслюватися менше трьох хвилин. Бо з роликів, які тривають кілька секунд, інколи важко щось зрозуміти.
Свої зауваження висловив і керівник програми Ради Європи «Посилення місцевої демократії та підтримка реформ місцевого самоврядування в Україні» В’ячеслав Толкованов. За його словами, Рада Європи та її конгрес місцевих і регіональних влад вже кілька років поспіль спостерігають за проведенням місцевих перегонів. Основне зауваження конгресу, починаючи з 94 року, — це одночасне проведення місцевих і загальнонаціональних виборів. Це, за словами експерта, має досить негативний характер. Тож вони сподіваються, що Україна таки врахує вищезазначені рекомендації. Свій попередній звіт щодо Виборчого кодексу вони сподіваються представити вже у червні-липні. А остаточний висновок представники РЄ планують підготувати спільно з Венеціанською комісією.
Наразі невідомо, коли проект Виборчого кодексу потрапить до сесійної зали. Поки що він активно вивчатиметься громадськістю та експертами. Цьому насамперед сприятиме проведення «круглих столів», які незабаром відбудуться і в інших містах країни, та проведення парламентських слухань щодо системи місцевих виборів.
«Не можна допустити, щоб Виборчий кодекс став предметом політичного протистояння. Навпаки, він повинен врахувати і задовольнити інтереси і амбіції всіх політичних сил», — вважає Ю. Ключковський. Водночас депутат зауважив, що проект містить і деякі спірні питання, зокрема, щодо проведення виборів Верховної Ради АРК, місцевих рад. Саме тому «ми пропонуємо: коли розглядатиметься кодекс у сесійній залі, не голосувати його в першому читанні, а ухвалити рішення щодо тих виборчих систем, які хоче Верховна Рада, і вже потім направити даний законопроект на повторне перше читання».
