Зберегти та відродити традиції Першотравня — єднання людей праці у боротьбі за свої права

Напередодні Першотравня редакція газети звернулась до Василя Георгійовича Хари (на знімку) — голови Федерації профспілок України і керівника Комітету Верховної Ради з питань праці та соціальної політики із запитаннями, які найбільше цікавлять наших читачів.

— Василю Георгійовичу, ми беремо інтерв’ю напередодні Міжнародного дня солідарності трудящих — 1 Травня. Скажіть, будь ласка, чим сьогодні для трудящих, членів профспілок є це свято?

— Вважаю, перше, про що слід нагадати, що Міжнародний день солідарності трудящих — державне свято, яке витримало випробування часом. Першотравень демонструє силу солідарності трудящих у боротьбі за свої права, підкреслює поважне ставлення держави до людини праці.

Федерація профспілок України зберігає та відроджує традиції, які протягом багатьох десятиліть об’єднують трудящих, і повертає історичну місію Першотравневих свят — єднання людей праці у боротьбі за свої права.

Переконаний, що сьогодні, коли існує нагальна потреба консолідації суспільства, його об’єднання задля подолання економічної кризи і забезпечення надалі стійкого розвитку держави і добробуту громадян, державне свято 1 Травня повинно стати не лише символом поважного ставлення влади до трудящих, а й підкреслювати зацікавленість держави в розвитку соціального діалогу між партнерами.

Відзначення цього свята може стати днем, який насправді символізує єднання, консолідацію, повагу і порозуміння, толерантність у відношеннях соціальних партнерів, готовність до конструктивної співпраці у вирішенні складних проблем, що хвилюють суспільство, задля розвитку і процвітання нашої держави, забезпечення гідного життя громадян України.

Перші кроки новообраної влади дають надію на подолання соціально-економічних проблем в українському суспільстві й свідчать про її готовність до конструктивної співпраці з профспілками, підвищення рівня соціального діалогу в державі. Профспілки розраховують, що системні дії влади будуть спрямовані на створення умов для гідної праці та її оплати, на захист і поліпшення життя трудової людини.

Виходячи з того, що Президент України Віктор Янукович доручив Прем’єр-міністрові, який очолює виконавчу владу, налагодити найтісніші відносини із сторонами соціального діалогу, представниками профспілок і працедавців, складні питання вирішуватимуться шляхом пошуку компромісів, і за доброї волі сторін ми можемо досягти соціального миру.

— Сьогодні дуже часто можна почути нарікання на те, що профспілки не виконують свого призначення. Які заходи здійснюють профспілки, і зокрема ФПУ? Які обставини перешкоджають їм реалізовувати покладені на них функції.

— Федерація профспілок України є найчисленнішим об’єднанням. До її складу входить 71 членська організація. На обліку в 44 всеукраїнських профспілках, у т. ч. одній регіональній, стоїть 8,7 млн. спілчан. Повноваження профспілок і їх об’єднань визначені законодавством і їхніми статутами.

Виконуючи своє основне призначення, Федерація і профспілкові органи всіх рівнів та первинні організації є надійними представниками та захисниками інтересів найманих працівників, всіх членів профспілок. Реалізують вони свою основну функцію шляхом участі у розробці та здійсненні державної політики у галузі трудових відносин, оплати та охорони праці, соціального захисту, зокрема визначення головних критеріїв життєвого рівня, прожиткового мінімуму, пенсійних та соціальних виплат тощо.

Основним інструментом Федерації та всеукраїнських профспілок, їх організацій, регіональних профоб’єднань щодо захисту прав та інтересів найманих працівників є Генеральна угода, галузеві та регіональні угоди, колективні договори та контроль за їх виконанням.

Водночас слід зазначити, що одним з основних недоліків, які перешкоджають профспілкам у повному обсязі реалізовувати покладені на них функції, є зростання в останній час їх розпорошеності, створення малочисельних і місцевих профспілок, лідерам яких важко вести з роботодавцем боротьбу за неухильне дотримання трудового законодавства та виконання колективних договорів. Мають місце непоодинокі випадки ущемлення прав профспілкових організацій на підприємствах, протидії вступу людей до профспілок.

Успіх бачимо у консолідації профспілкового руху, чіткому розумінні свого призначення, підвищення вимогливості до державних, правоохоронних органів за дотримання законодавства.

Щоб менше було чути нарікань на те, що профспілки не виконують свого призначення, орієнтуємо свою роботу на перебування значної частини свого робочого часу в трудових колективах, надання практичної допомоги, якої потребує конкретна профспілкова організація, гостре реагування на порушення роботодавцями трудових прав найманих працівників, прав профспілок.

— Не секрет, що нині вирішальний вплив на економіку і відповідно соціально-трудові відносини справляють транснаціональні корпорації. Які відносини склалися між українськими профспілками і ТНК? 

— Федерація профспілок України в питаннях глобалізації завжди виcтупала з позиції максимального захисту прав та інтересів найманих працівників. Ми розуміємо, що протидіяти поширенню в Україні діяльності транснаціональних корпорацій фактично неможливо, але головна умова, яку ми перед ними висуваємо — повага норм українського трудового законодавства та непротидія діяльності профспілок.

Федерація профспілок України є членською організацією Міжнародної конфедерації профспілок, більшість членських організацій ФПУ є членами глобальних профспілкових об’єднань. Це дає нам можливість впливати на центральні офіси ТНК, коли виникають конфліктні ситуації на підприємствах в Україні, оскільки глобальні профспілки з ТНК укладають «глобальні угоди», в яких обумовлюються основні аспекти соціально-трудових відносин, на жаль, крім питання щодо розміру заробітної плати.

— Сьогодні в Україні одночасно співіснує багато профоб’єднань і, відповідно, між ними виникає конкуренція. Чи є така конкуренція позитивним явищем і якими чинниками вона породжується?

— ФПУ схвально ставиться до розбудови демократичних засад у профспілковому русі України і з розумінням сприймає ситуацію, коли в державі, поряд з ФПУ — найбільш представницьким профспілковим об’єднанням України, існують й інші всеукраїнські профспілки та профоб’єднання, які самостійно проводять роботу.

Федерація профспілок України у своїй діяльності сповідує принципи, закладені у національному та міжнародному законодавстві стосовно того, що будь-яка людина вправі самостійно обирати профспілку, до якої вона бажає вступити. Ніхто не може бути примушений вступати чи не вступати до профспілки.

ФПУ плідно співпрацює з іншими профоб’єднаннями України у вирішенні питань, що становлять спільний інтерес. Це і робота над новим Трудовим кодексом України, і ведення переговорів з укладення нової Генеральної угоди та розвитку соціального діалогу.

За ініціативою ФПУ 19 березня ц. р. відбулася зустріч представників всеукраїнських профспілок з Президентом України В. Януковичем, в роботі якої брали участь також і представники інших профспілкових об’єднань України, з якими Федерація плідно співпрацює.

Водночас діяльність деяких профспілкових об’єднань направлена на дестабілізацію профспілкового руху та має намір очорнити діяльність ФПУ та її керівництва. Свідченням цьому є відверті рейдерські напади з метою заволодіння приміщеннями Федерації та її членських організацій, судові позови з використанням підроблених документів.

Федерація профспілок і надалі проводитиме активну роботу з консолідації профспілкового руху, розвитку соціального діалогу. Нині вона активно працює над розробкою та укладенням нової Генеральної угоди на 2010—2012 роки.

— Чи можуть профспілки повною мірою впливати на розвиток трудового законодавства? Як ви ставитеся до ідеї повернення профспілкам права законодавчої ініціативи?

— Питання про повернення профспілкам права законодавчої ініціативи час від часу порушується профспілками всіх рівнів. На нашу думку, наразі реалізація цих пропозицій є нереальною, оскільки в державі діє велика кількість всеукраїнських профспілок та профоб’єднань, у профспілковому русі немає єдності, у тому числі у визначенні пріоритетів щодо законодавчого врегулювання тих чи інших проблем. Принагідно слід зазначити, що за часів наявності у профспілок права законодавчої ініціативи вони лише декілька разів скористалися ним.

Разом з тим згідно зі статтею 21 закону про профспілки, їх об’єднання мають право вносити суб’єктам права законодавчої ініціативи відповідним органам державної влади пропозиції про прийняття або внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів, що стосуються соціально-трудової сфери. Проекти нормативно-правових актів із зазначених питань приймаються з урахуванням думки профспілок, їх представники мають можливість висловити свою позицію під час розгляду проектів актів на засіданнях урядових комітетів, Кабінету Міністрів.

Профспілки були ініціаторами і розробниками Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», за їх пропозицією було звужено сферу застосування контрактної форми трудового договору, вилучено норму про право роботодавців на локаут у разі оголошення страйку, підготовлено проект закону щодо приведення законодавства України у відповідність до Конвенції Міжнародної організації праці № 87, вилучено з проекту Трудового кодексу України норми щодо права роботодавця переводити працівника на роботу на інше підприємство і навіть в іншу місцевість; про використання детекторів брехні при прийнятті на роботу; про збільшення строку випробування при прийнятті на роботу; виключено норми про зобов’язання працівника повідомляти роботодавця про місце проведення відпустки, про право роботодавця утримувати з працівника своєчасно не утримані податки протягом трьох років, про матеріальну відповідальність працівників за заподіяні роботодавцеві збитки не лише у розмірі прямої дійсної шкоди, але й за упущену вигоду тощо.

— Які суттєві нововведення проекту Трудового кодексу ви хотіли б відзначити? Як зміниться роль профспілок з прийняттям цього акту? Чи всі пропозиції трудящих було враховано в останній редакції проекту?

— У проекті Трудового кодексу відтворено практично всі основні норми чинного Кодексу законів про працю України, які забезпечують реалізацію конституційного права працівників на працю, на відпочинок, на соціальний захист, систематизовано норми інших законів та нормативно-правових актів, які регулюють трудові відносини.

Водночас законопроект, який налічує 444 статті, усуває прогалини у законодавстві, більш чітко визначає зміст трудового договору, який має укладатися лише у письмовій формі, права та обов’язки сторін трудового договору, їх відповідальність. 

Законопроект збагачено низкою норм, які посилюють правовий захист працівників, зокрема:

1. Передбачено заборону дискримінації у сфері праці, у тому числі за додатковими до існуючих ознаками: віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейних обов’язків, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав.

2. У разі відмови роботодавця надати працівникові роботу відповідно до укладеного трудового договору працівник має право на визнання трудових відносин такими, що виникли з дня, визначеного трудовим договором, із стягненням заробітної плати з розрахунку тарифної ставки (окладу) до дня початку роботи.

3. Заборонено звільнення працівника з ініціативи роботодавця під час перебування у відрядженні.

4. Не допускається звільнення працівника з мотивів досягнення пенсійного віку.

5. При звільненні за скороченням штату працівникові має виплачуватися вихідна допомога в залежності від стажу роботи — від одного до трьох розмірів середньої заробітної плати. Передбачено виплату вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку у разі звільнення працівника у зв’язку з тривалою (понад 4 місяці) хворобою, а також у зв’язку з порушенням правил прийому на роботу.

6. Збільшується розмір гарантованої підвищеної оплати роботи в нічний час з 20 до 30 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину.

7. Встановлено підвищення на 20 відсотків тарифної ставки (окладу) оплати праці при поділі робочого дня на частини.

8. Передбачено підвищену оплату надурочних робіт (у потрійному розмірі), якщо їх тривалість перевищує 120 годин на рік.

9. У разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат роботодавець зобов’язаний сплатити працівникові пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку за кожний день затримки.

10. Встановлено додаткову відпустку за стаж роботи від 2 до 4 днів промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар’єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин.

11. Передбачено, що несплата або несвоєчасна сплата роботодавцем внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не може бути підставою для відмови у наданні матеріального забезпечення та послуг із фондів соціального страхування або включенні відповідних періодів роботи до страхового стажу, якщо працівник надасть докази перебування у трудових відносинах.

На відміну від чинного Кодексу законів про працю у проекті Трудового кодексу немає спеціального розділу, присвяченого діяльності профспілок, проте це не применшує їх ролі у регулюванні трудових відносин, оскільки права профспілок зафіксовано у різних книгах проекту (їх 9) і, крім того, з прийняттям Трудового кодексу не втрачає чинності Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Новим у проекті є те, що вільно обрані працівниками представники можуть бути представниками працівників лише у колективних трудових відносинах у разі відсутності профспілкової організації. В усіх інших випадках суб’єктами трудових відносин і представниками працівників можуть бути лише профспілки.

(Далі буде).