«Голос України» виступив інформаційним партнером «Тижня моди», який пройшов у Донецькій обласній бібліотеці для юнацтва
Що вдягти дівчині, коли її запрошують у кіно чи кав’ярню? У чому піти на недільну прогулянку молодій родині з дитиною? Як зробити банальні джинси оригінальними? На ці вічні запитання юні донеччани можуть знайти відповідь не лише у модних журналах чи телепередачах. Ідеї підказують і ровесники, що мають хист до моделювання одягу. Таких талановитих школярів і студентів об’єднав традиційний «Тиждень моди», який пройшов в обласній бібліотеці для юнацтва.Жіночі штани різної довжини, «леопардові» та «зеброві» узори, широкі ремені, ажурні панчохи, аплікація та вишивка... Так пропонують одягатися ровесникам юні дизайнери. Свої колекції представили студентки Донецького державного технікуму технологій і дизайну Ельвіра Казнєва та Людмила Рубан, а також учні професійно-технічного училища сфери послуг Ілля Зубенко та Юлія Волкова. Остання пара здобула спеціальний приз «Голосу України» — за увагу до «сімейної» тематики.
19-річний Ілля Зубенко каже, що шити пробував з трьох літ. Пізніше викладач школи мистецтв, де вчився хлопець, запропонувала зробити кілька ескізів одягу. Перші спроби вдалися. Ілля зрозумів, що знайшов свою стежку. «Звісно, малював я на любительському рівні, треба вчитися далі. Продовжую брати уроки малюнка. Плюс заняття в училищі. Завдання-мінімум — навчитися гарно шити. Двох років — а стільки триває у нас навчання — для цього мало. Треба хоча б три-чотири роки».
Майбутній дизайнер одягу зізнається, що в магазини ходить нечасто. Але якщо потрапляє, то уважно роздивляється, як пошито ту чи ту річ. «Трапляється, вивертаю навиворіт, коли хочу побачити якийсь прийом, якому нас не вчили, — сміється Ілля. — Став звертати увагу на одяг перехожих на вулиці. Автоматично око вже саме відзначає: який рукав, який шов. Розумію, різниця між індпошивом та масовим виробництвом — велика. Адже фабрика — це потік, а в нас стежать, щоб кожен шов був рівненьким, відпрасованим». Хлопець каже, що багато хто зі знайомих звертається до нього із проханням пошити щось. «Часто мами для своїх доньок просять. Але я дуже зайнятий навчанням, та й про атестат треба подбати. Тому максимум, на чому підробляю, — на ремонті одягу», — пояснює учень.
Окрасою свята став виступ театру мод громадської організації інвалідів «Райдуга». Молоді донеччани та їхні батьки продемонстрували джинсову колекцію. Популярний денім вони оздобили стрічками, паєтками і вишивкою. Глядачі були в захваті і довго не відпускали «моделей». Театр мод існує в організації інвалідів уже кілька років. Це єдиний такий колектив в Україні. Вбрання створюють діти разом із батьками. В активі цього театру моди — колекції із сухого листя, квіткових пелюсток, фантиків від цукерок, вишиті та плетені вироби. Старші опікуються молодшими: наприклад, виводять на подіум незрячого учасника.
«Ми хотіли якось вивести своїх підопічних «у люди», дати їм змогу подолати свої комплекси. Адже в нашій організації — переважно сім’ї, де батькам свого часу пропонували здати дітей до будинку інвалідів: мовляв, намучитеся, — розповіла керівник «Райдуги» Тетяна Степанова. — Ми намагаємося соціально адаптувати таких людей через творчість. Щоправда, на перший показ мод вийшли батьки. І лише потім наважилися діти. Тепер наші підопічні із задоволенням виступають на показах, їм подобається, як їх приймають. Але у нашого колективу немає свого транспорту, і їздити на виступи немає чим. Це завжди проблема».
Свято молодіжної моди стало можливе завдяки ентузіазму працівників Донецької обласної бібліотеки для юнацтва — Тетяни Чекіної, Ольги Козенко й багатьох інших, а також директора бібліотеки Валентини Нікуліної. Разом із показом мод працювала виставка робіт молодих інвалідів та майстра-коваля Віктора Михальова.
На знімку: Ілля Зубенко зі своєю юною моделлю.
Фото Олексія БУДЬКА.
