Суспільство і держава є взаємодоповнюючими, але не ворогуючими силами

Однак це абсолютно не означає, що громадянське суспільство має весь час боротися з владою. У рамках постійного та публічного діалогу громадянська спільнота пропонує державі свій інтелектуальний, професійний, менеджерський ресурс, демонструє готовність виступити порадником та відповідальним учасником соціально-економічних процесів. Водночас вона вимагає від держави максимально ефективного управління, дотримання соціальних гарантій та захисту, не дозволяє «підім’яти під себе» громадянську активність. Не праві ті, хто вбачає в громадянському суспільстві лише джерело підтримки існуючого політичного устрою, як і ті, для кого воно — лише осередок опозиції. Істина, як завжди, посередині — суспільство й держава є взаємодоповнюючими та взаємоконтролюючими, але не ворогуючими силами.

Добрим сигналом початку дієвого діалогу влади й суспільства стала нещодавня зустріч Президента України Віктора Януковича з представниками Координаційної ради громадських організацій та політичних партій, яка налічує близько 170 громадських структур. Президент країни засвідчив готовність продовжувати й розвивати співпрацю влади та громадських організацій, зазначив, що розраховує на участь громадської спільноти в законодавчій роботі, боротьбі з корупцією, підйомі економіки, зростанні рівня життя громадян.

«Розумна, далекоглядна влада має бути дуже зацікавлена в партнерстві з організованою, самодостатньою громадою, оскільки остання є джерелом прогресивних управлінських ідей, високого інтелекту, організаційного та кадрового потенціалу», — підкреслив він.

Це справедлива оцінка, отже, здорові політичні, суспільні сили ще під час виборчої кампанії знайшли можливість об’єднатися та консолідованими зусиллями виступити за оновлення влади, за реалізацію унікального шансу подолати економічну кризу, вийти на рейки сталого соціально-економічного розвитку.

Нагадаю, в минулому році була створена та довела свою ефективність Громадська антикризова рада в складі 70 організацій, куди ввійшли асоціації металургів, суднобудівників, автомобілевиробників, будівельників, хіміків, аграріїв, автомобільних перевізників, фармацевтів тощо.

За участі науковців, практиків підприємництва та промисловості Рада розробила Антикризову програму, спрямовану на недопущення охолодження економіки. Програма передбачала термінове зниження фіскально-податкового навантаження на промислово-підприємницьку сферу, забезпечення їй вільного доступу до кредитних ресурсів. Державі пропонувалося звернутися до реалізації «проривних» інфраструктурних проектів у галузевому розрізі модернізації економіки. Думаю, якщо б попередній уряд взявся до виконання запропонованої антикризової програми, нинішній стан економіки був би зовсім інший.

За рік роботи Антикризова громадська рада проаналізувала стан окремих сегментів економіки. Вона публічно зверталася до великого бізнесу. «Сьогодні голосу системного бізнесу в Україні не чути, — йшлося в листі власникам найбільших корпорацій, — цей голос губиться в шумі політичних баталій. Закликаємо вас сконсолідуватися заради єдиних антикризових дій та жорстко вимагати у влади бездоганного виконання антикризових зобов’язань».

Антикризова рада закликала керівників провідних аналітичних центрів України зробити гідний внесок у формування об’єктивної картини українського економічного сьогодення, включитися у спільне напрацювання системних рішень щодо подолання кризових явищ в економіці.

Цю роботу довелося виконувати в опозиції до чинного уряду. Але нинішній момент, який дає шанс на ефективну співпрацю, є не менш відповідальним. Хоча в цілому за січень-лютий спостерігається деяке покращення економічної ситуації — приріст промислового виробництва становив 8,8% порівняно з відповідним періодом минулого року, про реальне подолання кризи говорити ще зарано. Реальна заробітна плата за 2009 рік знизилась на 9,2%, кількість безробітних працездатного віку зросла на 37,4%. Реальний ВВП скоротився на 15%, фінансовий результат уперше за останні роки є збитковим, збитки становлять майже 33 млрд. грн., кількість збиткових підприємств від загальної кількості — 41,3%.

Нам разом — владі та громадянському суспільству — належить подолати цю складну спадщину, зробити результативні кроки з оздоровлення промисловості й підприємництва, подолання корупції, ефективної інтеграції на міжнародній арені, поступового зростання соціальних стандартів, зміцнення норм демократії.

Тут особливо цінними є вже сформовані інститути громадянського суспільства, відпрацьовані навички взаємодії із владою, самодостатність, здатність громадських організацій поза межами державних та комерційних структур щоденно працювати за власною стратегію і планами. Я дуже ціную притаманний промисловцям, підприємцям та роботодавцям аналітичний підхід, величезний досвід практичного менеджменту, внутрішню незалежність, яка дозволяє конструктивно та вчасно, а інколи випереджаючим чином реагувати на дії влади.

Ми розуміємо, що попри проблеми подолання наслідків економічної кризи, без чітко відпрацьованої і реальної стратегії подальшого економічного розвитку та політичної волі щодо її виконання вітчизняна економіка приречена бути другосортною. Тому вітаємо створення Комітету економічних реформ при Президентові України, в напрацювання якого маємо намір зробити свій внесок.

При УСПП почала діяти Економічна рада, до її складу ввійшли представники об’єднань бізнесу, вчені-економісти. Вона працюватиме над власною довгостроковою загальнонаціональною стратегією розвитку України, яка відповідає національним інтересам та об’єктивним законам ринкової економіки.

Надзвичайно важливим вважаю той факт, що пріоритетом діяльності нової влади визначена боротьба з корупцією, а одним із перших указів Президента 

В. Януковича став указ про створення Національного антикорупційного комітету. Ми внесли пропозиції про організацію Громадської ради при комітеті. Цей підрозділ має забезпечити координацію діяльності громадських, неурядових організацій, які на практиці демонструють свою антикорупційну спрямованість, формують дієві механізми громадського контролю.

До речі, УСПП має позитивний досвід у справі захисту прав та інтересів бізнесу, володіє механізмами суспільної профілактики корупційних явищ. Союз власноруч розробив науково обґрунтовану та юридично визначену систему корпоративної безпеки. За оцінками експертів, вона відповідає найвищим вимогам вітчизняного бізнесу та основним міжнародним стандартам у сфері безпеки.

Мені вже доводилося висловлювати думку, що в Україні в цілому існують достатні сучасні економічні закони. Проблема в тому, що вони погано виконуються і обростають величезною кількістю підзаконних актів, що заважає окремому підприємцеві відчувати себе захищеним. Як цьому запобігти? За наполяганням УСПП ще кілька років тому Законом «Про засади державної регуляторної політики» був передбачений порядок обов’язкового оприлюднення та обговорювання проектів нормативних актів перед їх прийняттям. Необхідно забезпечити безумовне виконання цієї норми. Законотворчі ініціативи та ретельний догляд за виконанням прийнятих законів є пріоритетною повсякденною практикою УСПП та Антикризової громадської ради.

Діловій громаді вдавалося неодноразово протидіяти спробам попереднього Кабінету Міністрів України тиснути на бізнес. Завдяки численним зверненням та судовим позовам вдалося домогтися скасування сумнозвісних змін до порядку сплати єдиного податку та внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; до порядку адміністрування податку на додану вартість. Організації ділової спільноти не дозволили депутатам Верховної Ради України збільшити в 2009 році ставки акцизного збору на тютюнові вироби. Підвищення акцизів стало б ударом по бізнесу, який працює у правовому полі, відкрило б дорогу контрабанді. За позовом УСПП суд визнав протиправним та скасував рішення Київської міської ради про трикратне підвищення плати за землю для постійних землекористувачів міста Києва.

Нині промисловці й підприємці з розумінням підтримують плани нової влади навести лад у всьому масиві законодавчих, правово-регуляторних актах економічного спрямування, практиці їх виконання. Хочу розповісти про деякі ініціативи УСПП.

Притчею во язицех у бізнес-середовищі стала проблема заборгованості держави з ПДВ перед суб’єктами господарської діяльності, яка становить нині близько 31 млрд. грн. Такий розмір витягнутого з обігу підприємств фінансового ресурсу знекровлює економіку, загрожує подальшому розвитку бізнесу й навіть економічній безпеці країни.

Промисловці та підприємці сформулювали вимогу ввести обов’язкову адміністративну та кримінальну відповідальність чиновника, чиї дії або бездіяльність спричинили погіршення економічного стану підприємств через неповернення ПДВ. Зважаючи, що ПДВ є по суті формою примусового кредитування держави бізнесом, необхідно запровадити законодавчу норму, яка нараховуватиме на цей кредит процент, відповідний кредитній ставці НБУ на даний момент.

УСПП наполягає на внесенні змін до Закону України «Про акціонерні товариства», із набуттям чинності якого виникло безліч проблем. Напрацювання фахівців союзу, які вже спрямовані до Верховної Ради України, дозволять спростити процедуру реорганізації акціонерних товариств та забезпечити приведення корпоративного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів.

Ділові кола підтримали рішення Президента України накласти вето на закон «Про здійснення державних закупівель». Окремі норми закону практично унеможливлювали стале функціонування системи. Ними передбачався однаковий доступ до закупівель українських та іноземних постачальників. Така норма може бути прийнятною в стабільних економічних умовах, однак під час економічної кризи рівний доступ насправді означає дискримінацію українських виробників.

В УСПП підготовлено пропозиції до проекту Технічного регламенту щодо раціонального використання енергії на промислових підприємствах, розробленого Національним агентством із питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Зокрема, передбачається запровадження на підприємствах енергетичного менеджменту, а також звільнення від перевірок Державної інспекції з енергозбереження на п’ять років тих, хто впровадив систему енергетичного менеджменту. Такі програми є дуже важливими для енергозалежної країни, яка має надвисокий рівень енергоємності ВВП. Ефективне управління енергозбереженням — маловитратна практика, яка дозволяє вже на перших етапах економити від 5% до 7% енергоресурсів.

Дуже багато уваги УСПП приділяє вдосконаленню регулювання на ринку телекомунікацій. Було запропоновано внести зміни до законодавства, які регламентують взаємні відносини провайдерів телекомунікацій та органів місцевої влади. Сформульовані вимоги УСПП стосовно внесення кодів ІМЕІ до узагальненої бази кодів ІМЕІ Українського державного центру радіочастот. Заяву з проханням не схвалювати законопроект «Про електронну комерцію», який загрожує ринку монополізмом, спрямовано в парламент країни.

Аналітики й фахівці УСПП переконані в тому, що вихід країни з кризи та стале зростання невід’ємне від процесів поглибленої інтеграції в європейський, світовий економічний простір. Саме тому Союз намагається зміцнити свої зовнішньоекономічні контакти. Продовжується активна робота в рамках Міжнародного конгресу промисловців і підприємців, міждержавного неурядового об’єднання, куди входять ділові кола 27 країн СНД, Східної і Західної Європи, Азії і Африки. Нещодавно мені довелося очолити Раду цієї масштабної організації. Зроблені суттєві кроки для того, щоб вона перетворилася на координуючий та консолідуючий орган для співпраці Співдружності незалежних держав, ЄврАзЕС, інших об’єднань. У рамках МКПП діють численні програми інвестиційної співпраці на рівні держав, регіонів та окремих суб’єктів економічної діяльності. Вони стосуються розвитку транспортної інфраструктури, сфери енергобезпеки та енергозбереження, коопераційних міжвиробничих зв’язків. МКПП відпрацьовує оптимальні механізми зовнішньоекономічної співпраці в умовах введення митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану.

Нещодавно 10-ту річницю своєї діяльності відзначив Українсько-німецький форум — громадське об’єднання, яке працює поруч із УСПП. За час свого існування форум провів близько 100 взаємних заходів високого рівня з питань залучення інвестицій, енергетичної безпеки, енергозбереження тощо. Організація здійснює громадську підтримку інтеграційних зусиль України, працює над внесенням ініціативних пропозицій у базову угоду про асоціацію і умови вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом.

Під час візиту української делегації до США на чолі з Президентом України Віктором Януковичем у Вашингтоні був підписаний договір про співробітництво між УСПП та Американсько-українською діловою радою. Пріоритетними напрямами визначено енергетику, АПК, залучення інвестицій. Але головна мета співпраці двох громадських організацій ділових кіл — посилити захист міжнародних інвесторів, відстоювати інтереси та права американських і українських компаній-партнерів на світових ринках, сприяти їм у відшкодуванні податку на додану вартість тощо.

Є дуже важлива проблема, до розв’язання якої саме громадська спільнота вирішила підключитися у контексті незворотних перспектив європейської інтеграції України. Йдеться про відстоювання принципів рівноправного партнерства, захисту честі й гідності громадян України у сфері візової підтримки. Незважаючи на те, що в 2005 році запроваджено безвізовий безкоштовний режим для громадян ЄС, а в січні 2008 року ратифіковано угоду про спрощення візового режиму Україна—ЄС, не припиняються випадки порушення прав і гідності наших громадян під час проходження візових процедур. УСПП звернувся до КМУ, Міністерства закордонних справ із проханням посилити роботу зі створення безвізового режиму Україна—ЄС.

Не є секретом, що найголовнішою ознакою зрілого громадянського суспільства є його здатність до самоорганізації. Ми завжди відстоювали принцип формування громадських організацій знизу вверх, розуміючи неприпустимість тиску, авторитаризму, кон’юнктурних підходів у суспільних справах. Розвинутим суспільствам не потрібен примус, вони плекають почуття єдності, суспільної солідарності, фундаментальні демократичні цінності.

Але громадським організаціям, у тому числі й ділової спільноти, потрібні адекватні права — лише таким чином можна переконати владу прислухатися до проблем громади, примусити її були відповідальною за їх вирішення. Саме з цією метою підготовлено законопроект «Про саморегулюючі організації». В усіх розвинутих країнах професійні асоціації бізнесу виконують регуляторні повноваження, так само має бути в Україні. Нині триває обговорення документа, підготовка доповнень і пропозицій у різноманітних професійних асоціаціях — ріелторів, нотаріусів, оцінювачів землі, аудиторів тощо.

Ми не маємо більш терпіти поглиблення вакууму між державною політикою і тим інтелектом і досвідом, який існує в суспільстві. Більше не можна спостерігати, як рішення влади приймаються кабінетним шляхом, без глибокого техніко-економічного, соціального, суспільно-політичного обґрунтування. Неприпустимо миритися з відсутністю рівноправного продуктивного діалогу, зворотного зв’язку між державою і суспільством.

Але ділова громада усвідомлює: такі механізми самі по собі не створюються. Розбудова паритетного партнерства, об’єднання зусиль влади й суспільства задля вирішення найбільш складних державних завдань, створення «систем противаги» потребує дуже серйозних зусиль. Сучасне громадянське суспільство готове їх докласти.