Те, що Закарпаття занадто заполітизоване в усіх сферах суспільного життя, — теза незаперечна. Як і те, що останніми роками цей процес посилювався. Щоправда, є сподівання: з призначенням головою облдержадміністрації Олександра Ледиди, який уже встиг заявити, що передусім він налаштований «на вирішення конкретних і невідкладних завдань у сфері економіки», ситуація зміниться.

Чому в сусідів немає кумівства у владі?

Під час представлення керівника виконавчої гілки влади активу області, глава президентської адміністрації Сергій Льовочкін особливо наголосив: «Настав час перестати займатися політикою, а працювати. Через політичний хаос, постійне протистояння втрачали насамперед регіони».

Виборець так заплутався у назвах партій і блоків, що, врешті-решт, ладен або не йти на мало не щорічні вибори, або голосувати проти всіх. Народу таки набридло й допекло.

На Закарпатті витоки справжніх демократичних традицій сягають мало не столітньої давнини. Але у всьому треба знати міру. У політичних амбіціях і поготів. І, зрештою, перестати без кінця-краю балакати про нескінченний перехідний період, про перші кроки у становленні української держави. Наші люди дивляться не лише в один, а в усі боки і бачать, що встигли за такий само період сусідні країни, чого досягли і чому в них взагалі відсутні такі явища, як олігархат і тотальна корупція, кумівство у владі й родинний підряд у депутатстві. Пора змити з суспільного тіла цю коросту.

Перша «широка» коаліція в обласній раді

Одразу після останніх, 2006 року, виборів до органів місцевого самоврядування у Закарпатській обласній раді було підписано коаліційну угоду про створення депутатської більшості. В її лавах консолідувалося понад дві третини з 90 новообраних за партійними списками депутатів. Зокрема, фракції «Нашої України—Народної самооборони» (сьогодні до неї входять 29 депутатів), Партії регіонів (нині 13 депутатів), «Батьківщини» (14 обранців), а також груп, які представляють Соцпартію та угорців краю, — КМКС, Партію угорців України (разом 12 депутатів). Головою більшості обрано представника «Нашої України» Миколу Вегеша — ректора Ужгородського національного університету.

За словами голови Закарпатської обласної ради Михайла Кічковського, після президентських виборів видимого переформатування політичних сил практично немає: «Приміром, БЮТ як перебував в опозиції до влади, так перебуває і тепер. Політична сила Сергія Тігіпка виявляє певну активність, чого не бачу з боку «Фронту змін» Арсенія Яценюка».

Стосовно рішення парламенту про перенесення місцевих виборів з травня на поки що невизначений час і дискусій, які точаться з цього приводу, голова облради висловився так: «На мою думку, вибори мали б відбутися у поточному році. Але вони повинні проходити за мажоритарною системою. Вона передбачає відповідальність депутата за конкретний регіон, вболівання за потреби й проблеми того-таки села, окремого виборця, котрий чітко знатиме, за кого голосував і до кого особисто зможе в разі потреби звернутися, щоб вирішити те чи інше питання — своє чи громади».

Намірів регіональних політичних лідерів перейти з однієї політсили до іншої або ж тяжіння одних злитися з іншими, поки що на Закарпатті не спостерігається. А об’єднання у спільну коаліцію в обласній раді фракцій «Нашої України» і Партії регіонів ще чотири роки тому Михайло Кічковський пояснив так: «На початку таке об’єднання було цілком вмотивоване: люди виходили з інтересів краю. І це дехто не сприйняв. Але, як показав час, — для Закарпаття це таки закономірно. Наші відносини не йшли на шкоду тій чи іншій політичній силі. Переважали інтереси регіону. Це засвідчує аналіз прийнятих рішень і звернень до центральних органів влади — до парламенту, уряду, Президента».

Крапку поставить суд

Напередодні Великодня — 26 березня — відбулася сесія облради. Її робота тривала недовго, оскільки у пленарному засіданні після наради керівників фракцій було оголошено перерву. Причиною паузи стало наполягання голови фракції БЮТ Андрія Сербайла виконати рішення суду і позбавити повноважень тих 14 депутатів, які чотири роки тому відкололися від бютівців, і визнати замість них стільки ж новообраних.

Ось як виклав суть питання сам А. Сербайло: «Одразу після виборів підписано угоду про широку коаліцію між фракціями «НУ—НС», Партією регіонів, блоком депутатів-угорців і групою Соцпартії. До більшості не ввійшли тільки депутати від БЮТ і фракції «Народна». Однак 14 бютівців проголосували за підтримку на посаду голови облради кандидатури від «Нашої України» і створили іншу фракцію (під назвою «Батьківщина»). Згідно з рішенням ради виборчого блоку БЮТ, яке затверджено міжпартійним з’їздом, їх було позбавлено депутатських мандатів. Ми понад рік зверталися до тервиборчкому про визнання цього рішення. Торік 19 липня це питання вдалося-таки розглянути на засіданні територіального виборчкому, де 16 із 19 членів комісії проголосували про визнання повноважень та реєстрації депутатами облради наступних у списку кандидатів у депутати. Однак через кілька днів вісім членів тервиборчкому написали заяви про відкликання свого голосу за ухвалене рішення і прийняли протилежне рішення — про підтвердження депутатських повноважень тих 14 осіб, яких рада блоку позбавила депутатських мандатів. Потім Ужгородський міськрайсуд задовольнив наші вимоги — визнати таке рішення нелегітимним. А облтервиборчком опротестував, подавши апеляцію до Львівського апеляційного адмінсуду. Останній визнав повністю законним рішення Ужгородського міськрайсуду. На наш погляд, голова облради не має права допускати на засідання сесії вищезгадуваних 14 депутатів. Але голова тервиборчкому не виконує рішення про видачу новообраним депутатам обласної ради від БЮТ тимчасових посвідчень, щоб вони мали право зайти до сесійної зали. Плекаємо надію, що робота наступного засідання сесії вже буде проходити у межах правового поля».

— Поки що тривають судові засідання, — резюмує голова облради Михайло Кічковський. — Справи розглядаються у кількох судах. Суд поставить крапку — усе має бути згідно із законом...

Перемога була пірровою

— Закарпаття завжди було собі на умі, — каже політолог, професор Сергій Федака. — Тому не можна виключати, що в області складеться така екзотична конфігурація, як... союз Партії регіонів і БЮТ. Обидві сили зацікавлені у переділі політичної, владної спадщини помаранчевого режиму, полюбовному розподілі тих посад, які до останнього часу контролювалися Віктором Балогою і його партією «Єдиний центр». Хоча формально Партія регіонів стає правлячою в області, але самотужки заповнити всі важливі посади, а головне — стабілізувати ситуацію в області вона навряд чи зможе. Їй потрібна коаліція і з сьогоднішньою опозицією, і з новими позапарламентськими силами. У цьому контексті певні перспективи на Закарпатті отримують «Фронт змін» і «Сильна Україна». Досі обидві ці парторганізації були в нашому регіоні просто системою виборчих штабів, тепер вони отримують шанс перетворитися на повнокровні партії з серйозними знаковими і впізнаваними фігурами (яких їм дуже бракує), із соціальними проектами, і з визначеним (а не ситуативним, як нині, електоратом). Проект «Наша Україна» на Закарпатті переходить у латентний стан (як і загалом в усій Україні). В «Єдиному центрі» наразі відчувається певна розгубленість. Якщо цього календарного року місцеві вибори так і не відбудуться, партія може почати розвалюватися і на Закарпатті. 

Натомість для найактивнішого їхнього критика і, звісно, конкурента — Ужгородського міського голови Сергія Ратушняка вигідніше, щоб вибори відбулися якомога пізніше. За його крісло, уже можна передбачити, змагатиметься зо два десятки претендентів, тому дуже вірогідно, що він збереже посаду ще й тому, що інші «розпорошать» сили.

— Яких результатів очікувати від виборів на Закарпатті у разі їх проведення у найближчі півроку, — висловлює свою точку зору політолог, доктор історичних наук, професор Ужгородського національного університету Роман Офіцинський. — Щодо парламентських виборів, не обійтись без історичного екскурсу. У 2006-му лідер закарпатських симпатій «Наша Україна» втратила в краї майже 100 тис. голосів. Так само у 2002-му СДПУ(о) порівняно з виборами 1998 року втратила приблизно 105 тис. голосів. Отож у 2006-му перемога «Нашої України» у Закарпатській області (майже 149 тис. голосів) була пірровою. За втратою виборчих симпатій на Закарпатті «Наша Україна» і СДПУ(о) подібні, як сіамські близнюки.

На дострокових парламентських виборах 2007 року «Наша Україна—Народна самооборона» змогла зійти на першу сходинку лише в одному з 27 регіонів країни — Закарпатській області. Закарпатський внесок у всеукраїнську скарбничку «НУ—НС» становив лише 4,6 відсотка, які дисонували з амбіціями тодішнього глави секретаріату Президента і керівника виборчого штабу «НУ—НС» Віктора Балоги. У жовтні 2007 року з’явилися розпорядження Президента України про звільнення у Закарпатській області з посад голів п’яти районних державних адміністрацій. Справжня причина — підйом у тих районах Блоку Юлії Тимошенко на 20—25 відсотків.

Нині, незважаючи на пертурбації на київських пагорбах, в Закарпатській обласній раді продовжує заправляти «нашоукраїнсько-регіональна» більшість із «угорсько-соціалістичним» доважком. Депутатські значки у раді (90 мандатів) здобули у 2006 році представники тільки семи політичних сил із 39 претендентів. «Наша Україна» тоді отримала 30 мандатів, БЮТ — 25, Партія регіонів — 15, Блок Литвина — 7, КМКС — Партія угорців — 5, Демократична партія угорців — 4, соціалісти — 4 мандати.

Найближчі вибори в Закарпатську обласну раду, без сумніву, істотно змінять її конфігурацію. Швидше за все, «Наша Україна» залишиться у невдахах. Нині вона існує умовно, бо значною мірою вже перетекла в «Єдиний центр» Віктора Балоги. Однак імовірно, що БЮТ на обласному рівні здолає цього конкурента. Регіоналам знову доведеться, мабуть, змиритися з почесним третім місцем. Але якщо вони, маючи нині біля керма обласної і районних держадміністрацій своїх представників, продемонструють належний рівень керівництва і, як результат, досягнуть серйозних позитивних змін в економічній та соціальній сферах, то зміниться і ситуація.

...Але час — найкращий суддя — покаже, як розвиватимуться події.

Закарпатська область.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.