У центрі Житомира на будинку, де 1902 року жив Микола Бердяєв, відкрито пам’ятну дошку. Колишній студент Київського університету виходець із дворянської сім’ї опинився в місті над Тетеревом не з власної волі. 1898 року за соціал-демократичні погляди його заарештували й виключили з вузу. Він місяць провів у тюрмі, затим випустили, але справа тягнулася ще два роки, після цього його вислали спершу у Вологду, затим до Житомира. В цей період він відійшов від марксизму, став сповідувати ідеалізм. Його вважають одним з основоположників екзистенціалізму в Росії. 1922 року радянська влада вимусила Миколу Бердяєва відправитися в еміграцію.