Двома розчерками пера президенти України та РФ здійснили велику російську мрію: чобіт їхнього солдата чи, точніше, черевик моряка по-хозяйськи омиватиметься у хвилях кримського Чорномор’я, наче у водах Москви-ріки — всерйоз і надовго.
Навряд чи сумнівні економічні вигоди компенсують Києву збитки, завдані політичною присутністю чужої держави на нашій території принаймні до 2042 року.
Ми вже не раз писали, чому пролонгація перебування чужоземних військових структур у Криму призведе до втрати Україною незалежності. Це — не вигадка «схибнутих націоналістів» чи, як ще називають патріотів-державників наші «запеклі друзі», «свідомитів-бандерівців». На жаль, це гірка й очевидна реальність. Донедавна — потенційна. Тепер — доконана, як іржа на днищі бойового російського «плавзасобу». Нас заспокоюють, що, переукладаючи угоду, Президент не порушував Конституції: які проблеми, мовляв, Україна в правовому полі нікому не віддавала свої площі під іноземні військові бази. Та жодних проблем, звичайно: хіба можна нейтральним словом «проблема» назвати факт політичної капітуляції: Україна добровільно погодилася на збереження плацдарму іноземних військ у Криму, на третину століття фактично уклала військовий союз з Росією (згадайте, як допомогло нам наше незаймане «правове поле» 2008 року, коли Україну без її згоди втягнули у воєнний конфлікт Москви і Тбілісі), а ми гріємося думкою про «здешевлений» газ (до речі, доволі примарна обіцянка: «Газпром» підвищує ціни навіть для вітчизняних споживачів), наче аборигени з дикого племені, що «вдало» провернули «бартер» — діамант на консервну бляшанку...
Позавчора увечері на сайті Президента «випарувалася» частина тексту Конституції — заради «переформатування» відносин з Кремлем «пожертвували» «Перехідними положеннями», в яких регламентується порядок перебування іноземних військових формувань на території України. Збувається пророцтво «регіонала» Сергія Ківалова: «... ситуація змінюватиметься настільки швидко, що ЗМІ не встигатимуть відстежувати події». Одного разу ми «не встигнемо» змигнути оком, як з офіційного сайту глави держави випадуть слова «Конституція», «незалежність», «держава Україна»... А потім і сам пан Янукович не помітить, як стане не Президентом, а губернатором якогось південно-західного федерального округу РФ. На превеликий жаль, не лише з корпоративними членами «Російськомовної України», а разом з усім українським народом.
