Кризовий штаб для порятунку зрошення створили на Херсонщині
Без води для поливу городів та полів ризикують залишитися тисячі селян Херсонщини. На головній насосній станції Каховського магістрального каналу, що забезпечує роботу зрошувальних систем, зупинилися чотири з восьми 12-мегаватних насосів, які повністю відпрацювали свій експлуатаційний ресурс, вийшов з ладу вантажний ліфт, а через протікання даху з’явився ризик руйнування несучих панелей гігантської споруди. Не в кращому стані й насосні станції на допоміжних каналах, які також експлуатувалися по 30—40 років і от-от можуть зупинитися.
Сьогодні без грошей, завтра — без води
— Головний Каховський магістральний канал (ГКМК) збудували 41 рік тому, відтоді основне обладнання не мінялося, тож його поточні й капітальні ремонти коштують дедалі дорожче. Але держава хронічно на цьому економить: за реальної потреби в 33 мільйони гривень щороку протягом чотирьох останніх років ми отримали всього 22,4 мільйона. На додачу
Держказначейство заблокувало платежі каналу за вже використану електроенергію, і її постачальники можуть будь-якої миті вимкнути рубильник, — коментує начальник управління ГКМК Юрій Ващенко. — Якщо так буде надалі, то найближчим часом треба або ставити питання про повну зупинку роботи та консервацію каналу, або шукати інших шляхів його порятунку.
Стривожені такою перспективою, очільники Херсонщини та Каховського району області, понад сотня меліораторів, керівників фермерських господарств і сільгосппідприємств, які отримують з ГКМК воду на зрошення, організували й провели у Каховці свого роду кризовий штаб-нараду для обговорення можливостей збереження магістрального каналу. Звісно, що найлегший шлях — попросити державу збільшити бюджетне фінансування — приречений на невдачу. У воюючій країні знайти десятки мільйонів гривень навіть на вирішення дуже нагальних проблем меліорації вкрай важко, якщо взагалі можливо. Хоча від нормальної роботи Каховського магістрального та Північно-Кримського каналів залежить не тільки доля цьогорічного врожаю.
Модернізація або катастрофа
Учасники кризового штабу запропонували передусім зменшити частку адміністративних витрат у бюджетному фінансуванні Каховського магістрального й Північно-Кримського каналів, віддавши їх під управління єдиного держпідприємства. Також підтримали і пропозицію створювати за участі селянських господарств — споживачів води для зрошення спільні підприємства для модернізації допоміжних насосних станцій для зниження вартості їх експлуатації та платні за використану електро-
енергію. Виробники цю ідею вже схвалили, наголосивши лише на необхідності переглянути правовий статус таких об’єктів — їх власниками мають стати інвестори спільно з державою.
— Насосна станція ГКМК, яка підкачує воду для зрошення полів нашого підприємства, має номінальну потужність 250 літрів на секунду. Але через те, що її обладнання «ледве дихає», на виході отримуємо лише 160 літрів на секунду — за того, що електроенергію споживає по максимуму. Ми підрахували, що заміна цього обладнання на сучасне італійське окупиться за півтора сезони поливу, й далі воно працюватиме «в плюс». Це немалі гроші, але іншого виходу в аграріїв Таврії просто немає. Скажу про себе: обробіток частини богарних земель, що є в нашому розпорядженні, чотири роки поспіль приносять тільки збитки — то осіння посуха, то весняна, — каже керівник сільгосппідприємства «Геліос» у Каховському районі, депутат Херсонської облради Юрій Горстка.
Учасники кризового штабу прийняли колективне звернення до уряду України з пропозицією заради економії бюджетних коштів створити єдиний координаційний центр для управління Північно-Кримським і Каховським магістральним каналами — Південноукраїнську зрошувальну систему, скерувавши зекономлені кошти на модернізацію цих комплексів. Владу також просять розглянути можливості спільної експлуатації насосних станцій на допоміжних відгалуженнях каналів для їх модернізації коштом фермерських та інших господарств, чий добробут повністю залежить від безперебійного постачання води на полив. За найскромнішими підрахунками, на це потрібні сотні мільйонів гривень. Директор Інституту водних проблем і меліорації, доктор технічних наук Михайло Ромащенко наголошує: «Для мінімізації негативного впливу змін клімату на півдні України тільки на Херсонщині в поливні треба переводити 750 тисяч гектарів землі. Але на сьогодні поливається трохи більш як двісті тисяч гектарів. Якщо канали не працюватимуть, для сільського господарства в південному степу це матиме катастрофічні наслідки».
Херсонська область.
ФАКТ
Головна насосна станція ГКМК подає для зрошення 123 кубометри дніпровської води в секунду. Окрім неї, на каналі експлуатуються 148 допоміжних насосних станцій, які підкачують воду для 150 дощувальних машин «Фрегат».
