Бігти попереду паровоза, вочевидь, притаманне реформам. Зокрема, в освіті. Експериментують у ній, скажімо, в царині тестування, давно. Спочатку поступово, зважено вводились нові принципи вступних випробувань і зарахування до університетів.
А в липні 2005 року з’явився указ Віктора Ющенка про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти, після якого й почали чимдуж бігти попереду коня.
Уже третій рік поспіль проводиться всеохопне тестування, яке колишній міністр оцінив як одну з найуспішніших реформ за всю історію української освіти, як одне з десяти найбільших досягнень незалежної України. «Людина року» нав’язувала нам думку про те, що перший млинець не був глевкий. А в суспільстві усе не припиняються дебати: чого більше в ЗНО — плюсів чи мінусів. Згоден, негатив поступово змінюється на позитив. Але з голови не йде народна мудрість: «Сім разів відміряй — один раз відріж»...
Ви, читачу, не рахували, скільки разів мінялася тактика проведення «найуспішнішої» битви? Утім, розвідка боєм триває, але не про це хочеться говорити.
Чи замислювалися організатори непідготовленої, непродуманої до кінця «атаки», якими будуть правові наслідки проведення операції?
Адже що ми маємо сьогодні? «Революцію», здійснену на основі кабмінівських постанов та міністерських наказів. Тобто ЗНО де-факто існує, а де-юре — ні.
Комітет Верховної Ради з питань науки та освіти як риба об лід б’ється, щоб узаконити тестування, а парламент двічі відхиляв відповідний проект, не приймаючи його в другому читанні.
Голова комітету Володимир Полохало чи не єдиний, хто відверто визнає, що для відміни ЗНО достатньо скасувати — чи просто «підправити» — чинні нормативно-правові акти уряду та МОН. Було б бажання.
«Ось чому я принципово обстоюю позицію щодо законодавчого закріплення зовнішнього незалежного оцінювання. Якщо ми це зробимо — жоден чиновник тоді не зможе коригувати або змінювати на свій розсуд державну освітню політику, нехтуючи думкою фахівців та настроями суспільства», — зазначає Володимир Іванович.
Утім, тривожний дзвіночок пролунав ще два роки тому, коли група народних обранців підготувала проект постанови Верховної Ради про скасування постанови уряду, яким було запроваджено ЗНО. Документ досі в довгій шухляді й нема гарантії, що його не витягнуть на світ Божий до того, як парламент вкотре розглядатиме нову редакцію законопроекту про відповідні зміни до чинних законів (щодо ЗНО).
Авторитетний фахівець із Міністерства юстиції так прокоментував ситуацію:
— Безперечно, Кабмін перевищив свої повноваження, але це можна довести лише в суді. Якщо Феміда скасує урядові нормативні акти, тоді ЗНО буде поза законом. Поки парламент не прийме проект, запропонований профільним комітетом.
Ясна річ, результати тестування в 2008—2009 роках залишаться легітимними. Але тоді треба буде погодитись з опонентом нинішнього міністра освіти Сергієм Квітом, який сказав: «До справжніх освітніх реформ в Україні досі не дійшло. Час від 1991 року можна вважати згаяним». Він вважає, що у нас тестування було дуже прямолінійним.
Києво-Могилянська академія, яку очолює Сергій Миронович, має 18-річний досвід вступного тестування. На нього, до речі, і посилався екс-президент. Та коли ЗНО запровадили, могилянцям раптом заборонили проводити власне тестування. Вакарчук так і не відповів, чому, — стверджує Квіт.
А поки вони з’ясовували стосунки, тестову атаку ледве не зірвав одинадцятикласник одеської дванадцятирічки Олег Н. Нечувана зухвалість — школяр подав позов до суду з вимогою призупинити підготовку до чергового ЗНО (було це 2008-го). Школяр останні роки серйозно готувався до екзамену з правознавства. А його виключили з програми тестування. «Мене позбавили права вибору: грати в хрестики-нулики чи складати іспит».
Суд, о, диво, призупинив процес підготовки до тестування і «розбив» позов на два: до міністерства і облуправління освіти.
Мало хто знає, але Олег Н. виграв суд у Києві. Окружний адміністративний відмінив шість (!) наказів МОНУ, якими вводилось незалежне оцінювання знань.
Але... Але... Міністерство апелювало до вищої інстанції. Результат — ЗНО-2010 проводитиметься!
І все ж прецедент створено. За ним цього року будь-хто може оскаржити нормативні акти МОНУ і... виграти?
А десь ще лежить під сукном проект постанови Верховної Ради України про скасування ЗНО... У парламенті ще не ухвалено згаданий законопроект профільного комітету.
Отже, унормоване, але не узаконене тестування назвали однією із найуспішніших реформ, м’яко кажучи, безпідставно. Час братися за випікання наступного млинця і йти в «бій», забезпечивши тили. Нікому не потакаючи, а думаючи лише про якість освіти. Про те, заради чого, власне, і розпочинали експеримент в 1992-му...
Мал. Михайла САЧКА.
