Книжково-газетне видавництво «Полісся» надрукувало нову поетично-прозову збірку поета-пісняра та прозаїка Володимира Шинкарука «На два життя одразу». Це вже дев’ята збірка письменника, перед тим було шість поетичних і дві книги прози.
«На два життя одразу» вийшла друком за доброчинної підтримки студентів, освітян Житомирщини та самого видавництва. У письменника виявлено лейкемію; сподіваючись зібрати кошти, щоб урятувати життя Володимира Шинкарука та порадувати прихильників його творчості новою книгою, друзі й випустили у світ цю збірку. До неї ввійшли й нові твори Шинкарука, й ті, що вже друкувалися. Серед них поезії «Вчора зустріч, тепер прощання», «Жарт про кохання», «Стояли поруч», «Дожити до понеділка», вірш-мініатюра «Найкращі слова», «Хотів купатись» та інші. Треба також згадати про щемливий текст пісні «Іду до Вас», яку найчастіше виконує донька Володимира Федоровича — Ірина. А ще — коротенькі, легкі «Поліські коломийки». Місцями вони веселі й кумедні, а часом — несподівано драматичні, як-от мініатюра про крокодильчика, котрий запитав у мами, ким працює їхній тато. «В міністерстві — дипломатом!» — так відповіла мама... Зрештою, поетична частина книжки — це самотня подорож сторінками людської душі.
У прозовій частині — дев’ять оповідань. Серед них кілька («Букет», «Вінчання») — про любов. Обов’язково варто прочитати «Дядю Мішу». Персонаж явно списаний із когось із знайомих автора. Цей дядя Міша — геніальний комік і філософ. Він любить випити, але не втрачає здатності своєрідно мислити і яскраво висловитися: «Колись я був молодий і красівий, а тепер — тільки красівий!»
Сюжети оповідань часто взяті з життя студентів та викладачів. Це й зрозуміло, адже Володимир Шинкарук — освітянин і пише про те, що найближче йому. Оповідач, як добрий учитель, ділиться із читачами своєю мудрістю, що дарована йому нелегким життям. «На два життя одразу» —це зустріч чесної лірики та зворушливо-простої прози. Поєднання доброї людської душі та майстерної письменницької руки.
