Валютні коливання диктують економічну стратегію
Хочеться вірити, що хоча б Київ остаточно повертається до мирного життя. На вихідні на Хрещатику, на місці наметів протестувальників-майдановців, напередодні нового навчального року виріс шкільний ярмарок. У цьому плані порадувала оперативність столичної влади, але не потішили ціни. Одягти-взути дитину в школу — в три тисячі вже не вкладешся. Минулий тиждень відзначився новими валютними кульбітами в обмінниках. Долар зростав, як на дріжджах, тягнучи за собою ціни на продукти та промислові товари. 13 гривень 80 копійок за один «зелений» за нинішніх умов навряд чи можна вважати межею. Причому на піруети долара і євро рівняються як у супермаркетах, так і на базарах у глибинці. Продавці тільки встигають змінювати цінники.
Свіжий приклад з одного з ринків на Черкащині. Ще в неділю, 10 серпня, півторамісячні каченята коштували там 25 гривень за голову, в середу — 28, а в п’ятницю вже 30 гривень. Ціновий галоп реалізатори живого товару аргументують просто: «Подивіться, що в обмінниках робиться!»
Хліб теж пішов у відрив. Від учорашнього дня 950-грамовий «Український» у столиці коштує майже на 20 відсотків більше — 6 гривень 40 копійок. Напередодні начальник управління з питань цінової політики Київської міськдержадміністрації Василь Яструбинський щиро зізнався: ціни на продукт номер один у столиці вже не втримати. Мовляв, «Київхліб» фінансово геть ослаб — за червень у підприємства накопичилося п’ять мільйонів гривень збитків. Тож, якщо не переписати цінники, доведеться погашати втрати з місцевого бюджету. Тобто, хоч як крути, а «розкошелюватися» споживачам доведеться. Дещо заспокоїти покупців буханців може запевнення все того ж пана Яструбинського в тому, що градоначальник Віталій Кличко проблему розуміє і просить провадити подорожчання, щоб це мінімально позначилося на киянах. До речі, цінники в булочних переписують на тлі інших заспокійливих заяв, цього разу з Мінагрополітики. Країна, начебто завершила збір ранніх зернових, і, начебто, з рекордним урожаєм. Тож певне протиріччя у подорожчанні буханців навіч. Столичні чиновники, дякувати їм, по пояснення в обмінники не посилають, нагадують, що є й інші складові у вартості хліба, зокрема — пальне.
Минулого тижня цінники на заправках міняли мало не щоранку. Водії не дадуть збрехати. 92-й бензин у не найдорожчій мережі «КЛО» у понеділок подолав 15-гривневий рубіж, а в четвер літр коштував уже 15,79 гривні. В цьому разі заклики Антимонопольного комітету до совісті «королів бензоколонок», мовляв, ціни на пальне й так завищені мінімум на гривню, і чергові погрози штрафувати заправки нагадують люблячу мамцю, яка пальчиком намагається «пожурити» неслухняне дитя.
До речі, якщо розібратися, так сміливо долар скаче неспроста. В середу Кабмін випустив облігацій на захмарну суму в 43,57 мільярда гривень на капіталізацію «Нафтогазу». У підсумку надруковані державою й отримані «Нафтогазом» замість цих «цінних паперів» гривні підуть на закупівлю і резервування на відкритому в НБУ рахунку компанії 3,1 мільярда доларів. Валюта, швидше за все, призначена на погашення газових боргів перед Росією. Зважаючи на нестабільність у країні, попит на євро та долари й так високий — і з боку населення, і з боку бізнес-структур. А тут ще й «Нафтогаз» зі своїми валютними домаганнями. 43,57 мільярда гривень — це приблизно по 1000 гривень на українця або по 2000—3000 на кожне помешкання. Можна припустити, що друк і вкидання в економіку настільки серйозної суми мало чим забезпечених гривень може до кінця року обвалити національну валюту й у півтора, і у два рази.
Інша річ, якби ці кошти пішли хоча б не на латання дірок — тоді можна й потерпіти. Грошей, приміром, вистачило б, щоб кожному споживачеві поставити лічильники води, газу, утеплити чимало баготоповерхівок. Пенсіонерам, надавши безпроцентні кредити, допомогти встановити автономні системи опалення. Це була б реальна економія ресурсів. Значно б скоротили використання дорогого й тепер уже дефіцитного газу. Тобто, завдання уряду зменшити його споживання підприємствами теплокомуненерго в опалювальному сезоні на 30 відсотків було б виконане й перевиконане. Але, схоже, ми знову збираємося ходити по зачарованому колу...
Серед усієї цієї плутанини позитивним, на перший погляд, може вважатися такий момент: Держстат за підсумками 1-го півріччя зафіксував позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в 568,4 мільйона доларів. Сума чимала, враховуючи, що роком раніше баланс був зведений з дефіцитом майже в
4 мільярди доларів. Але, якщо подивитися на цей плюс із іншого боку, очевидно — не такий вже це й прорив. Показник обумовлений не економічними перемогами, а серйозним скороченням (на 17,9 %) імпорту — поставки до України того ж природного газу впали на 384 млн. доларів. А експорт товарів знизився на 5,2%, зокрема, до Росії — на 23,3%.
Ось така арифметика.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
