Його створили в рідному селі художника. Щоправда, слово «музей» стосовно маленької кімнатки в сільській школі, яка й сама міститься у пристосованому приміщенні, звучить надто голосно, тим паче для митця, хоч одну роботу якого мали б за честь отримати найіменитіші музеї світу. Лауреат Шевченківської премії, народний художник України Іван Марчук єдиний із українців, кого удостоєно звання генія світу.  Родом він із села Москалівки Лановецького району на Тернопільщині. Вчителька місцевої школи, заслужений працівник освіти Галина Поплавська тридцять років збирала матеріали про іменитого краянина, потім у педагогів виникла ідея створити музей. До її втілення долучився й сам художник. І ось минулого вівторка Іван Марчук власноруч перерізав стрічку.У тісній кімнатці (екскурсію доводилось проводити у кілька турів) — полотна художника останніх років, здебільшого на сільську тематику, виконані у традиційному і модерновому стилях, матеріали про родину, його життєвий шлях. На відкриття приїхала сестра художника Катерина, численна рідня, друзі.
Іван Степанович час від часу підносив до очей хустинку: земляки розчулили його до сліз, влаштувавши тепле, родинне, емоційне свято. «Такої позитивної екзекуції я не відчував на жодному континенті», — сказав він. Діти декламували, співали, танцювали... З ними художника єднає велика дружба. Він не раз запрошував школярів із Москалівки до Києва, вони були в його майстерні, час від часу матеріально допомагає рідній школі. Ось і на цей раз привіз конверт. Напівсерйозно, напівжартома каже, що й сам сів би за парту і поринув в атмосферу шкільних років. Зізнається, що одинадцять років був художником «як усі», а у тридцять ніби народився заново. Тоді зміг сказати: «Я єсм». Відтоді одержимий малярством. Нині, за висловом художника, у його особі живе десять різних Марчуків, а скільки буде ще — не відає. Відвідувачі виставок часто дивуються, що такі різні стилі належать одній руці, одному пензлеві.
«Москалівка подає сигнал світу», — каже Іван Марчук. На жаль, обіцянки колишнього керівництва держави відкрити національну галерею художника так і залишилися обіцянками. Капсула на місці, де мала бути галерея, лежить у землі п’ять років. Перший крок до популяризації творчості великого митця зробили його земляки. За словами Галини Поплавської, вони усвідомлюють, яка це велика відповідальність — бути посередниками між генієм і тими, хто приїжджатиме сюди. А що шляхи школярів, туристів, краєзнавців, усіх, хто шанує мистецтво, проляжуть до Москалівки, — сумніву не підлягає.
Тернопільська область.
Фото автора.