* На саміті з ядерної безпеки у Вашингтоні Україна зробила чи не найбільш резонансну заяву стосовно відмови до 2012 року від усіх запасів високозбагачуваного урану, які придатні для виготовлення ядерних зарядів — про тости.
* Верховна Рада прийняла за основу законопроект про засади соціально-економічного розвитку на 2010 рік — про тести.
* «Газпром» перегляне контрактну схему постачання в Україну природного газу — про фонди.
Дещо про збагачування
Поза сумнівом, найрезонансніша подія — візит глави держави Віктора Януковича до Вашингтона, де він поєднав участь у саміті з ядерної безпеки з багатьма дуже важливими для України перемовинами, в тому числі й з Президентом США Бараком Абамою. Тож спершу про найбільш резонансне рішення, оприлюднене, як то кажуть, до столу. Мені видається, що в сухому залишку Україна, втрачаючи, здобуває. По-перше, високозбагачувані ядерні матеріали на сьогодні зосереджені в кількох науково-дослідних інститутах, швидше, у вигляді стратегічного баласту, який потребує, тим не менше, режимних умов зберігання, дотримання суворих правил безпеки й неабияких видатків. (Не забувайте, що Україна не має технологій збагачення урану). По-друге, оптимізація ядерного циклу в Україні й за її межами спирається на використання в атомних реакторах низькозбагачуваного урану 235. Найбільш технологічно й екологічно просунуті реактори, до слова, працюють на важкій воді. По-третє, ухиляючись від витрат на транспортування, Україна одержує доступ до технологій. Нарешті, не вірю, що ця пропозиція не врахувала думку вчених-атомників, чий авторитет у МАГАТЕ дуже високий. Тому, власне, вона й пролунала з вуст нашого Президента, наче тост, що дало підстави декому розцінити це як платіж за добру зустріч Віктора Януковича на Заході. Якщо хтось подумав при цьому, що високозбагачуваний уран вивозитимуть у США, то даремно: МАГАТЕ вимагає, щоб він повертався до країни-виробника, яким у даному разі, як правонаступниця СРСР, є Росія.
Тепер про зустрічі. Директор-розпорядник МВФ Домінік Стросс-Кан висловив підтримку зусиллям уряду з відновлення економіки разом із надією, що Україна прийме економічно збалансований держбюджет на цей рік. Його, як відомо, серед тижня пообіцяли схвалити, як у старі добрі часи, до 1 травня. Кажуть, до того росіяни можуть переглянути ціну на природний газ. Але затримка не тільки за ціною на газ. Міністерство фінансів має збалансувати видатки з доходами, як того вимагає МВФ, — з розривом не більш як 6 відсотків від рівня ВВП. Це означає, що на око треба заощадити близько 65 мільярдів гривень. Це притому, що нестача доходів примушувала в першому кварталі звертатися по гроші до Нацбанку й не повертати експортерам ПДВ. Але на часі підкріплювати партійну передвиборну риторику конкретними бюджетними видатками. Чого саме уряд не врахував, скажуть, як завжди, кредиторам із МВФ. Але той навряд чи послабить свою вимогу щодо граничного розміру дефіциту держбюджету. А відтак, цілком ймовірно, що уряд не зупиниться перед вкрай непопулярним кроком — скороченням заробітних плат і робочих місць. Презентуючи в парламенті проект Програми соціально-економічного розвитку, а по суті «антикризові» завдання на 2010 рік, нічого конкретного про динаміку зростання робочих місць законодавці не виявили. І не дивно, оскільки за прикладом своїх попередників, уряд волів бачити процедуру затвердження швидкою і безальтернативною. І законодавці поставилися до цього з розумінням.
Про дещо до свята
Усім хронічно бракує грошей. Торговельні мережі, наприклад, уже давно не дотримують термінів розрахунків із постачальниками продукції. Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Володимир Слабовський наводить вражаючі приклади, коли за хліб із терміном реалізації від 24 до 72 годин супермаркети розраховуються від 30 до 100 днів. Причина, зрозуміло, в падінні роздрібного товарообігу, але й у тому, що банки не видають кредити, згортають традиційні види послуг (овердрафт, факторінг тощо). Як наслідок — у хлібопекарських підприємств фактично не залишається оборотних коштів, а вихід вони шукатимуть у підвищенні цін на свою продукцію.
До скарг пекарів можуть приєднатися сьогодні підприємства легкої, харчової та інших галузей. За статистикою, у березні кредити суб’єктам господарювання зменшилися більш як на 5 мільярдів гривень, від початку року — на 2,9 відсотка. Що вже казати про кредитну заборгованість Пенсійного фонду, яка, судячи з дефіциту бюджету першого кварталу, продовжує нестримно зростати. На цьому тлі деякі міністерські запити стосовно бюджетного фінансування мають дуже зворушливий вигляд. Міністр ЖКГ Олександр Попов розраховує одержати з бюджету один мільярд гривен — як мінімум, а як максимум — 2,5 мільярда гривень. Враження таке, що він сам поки що не визначився, скільки треба та навіщо, і, зрештою, чи встигне він освоїти максимум, якщо бюджет навіть приймуть до 1 травня. Сумніви залишає МВФ, який, приймаючи рішення про виділення кредиту, навряд чи зважатиме на українські свята.
Серед тижня уряд додав 3,5 мільярда на підготовку до Євро-2012. Як на мене, на виконання цієї програми цього року піде левова частка державних капіталовкладень. На капіталовкладеннях в інфраструктурні проекти наголошував у парламенті, зокрема, і Перший віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв. Це, справді, головний тест на професійну придатність і антикризову стійкість для всіх міністерств і відомств країни.
Тестів — хоч греблю гати. На урядовому засіданні Прем’єр-міністр України вже повідомив, що Росія погодилася переглянути умови жорсткого газового контракту від січня 2009 року. Але подробиці не розголошуються. На цьому тлі видається логічною звістка в пресі про закупівлю у росіян на 9 мільярдів кубометрів газу більше, а не на 3,8, як очікували раніше. Як і очікувалося, подорожчання світових цін на нафту на початку місяця може спричинити зростання роздрібних цін на нафтопродукти. Але, справді, не так усе трагічно, як нас намагаються переконати політики. В парламентських комітетах чомусь не викликає заперечень законодавча заявка про створення такого собі фонду енергоефективності з відступних від вартості транспортування газу, нафти й нафтопродуктів територією України та намір авторів продублювати вже врегульовані законодавством проблеми з охорони навколишнього середовища. Якщо вже створювати свій власний МВФ, то принаймні більш умотивовано. Зрештою, це стосується і сказаного про головну мету уряду на рік нинішній — відновити динаміку економічного зростання. Її відновлено з другого кварталу минулого року. А за підсумками першого кварталу, як вважають у Нацбанку, ВВП зріс у річному вимірі приблизно на 5 відсотків.
Мал. Олександра САЧКА.