Сьогодні політичний спектр Криму нагадує прапор автономії або обрізану веселку з переважанням синього кольору. В автономії представлено всі основні партії й рухи України. Але частина виборців просто зневірилася в обіцянках лідерів політичних сил, бо вони не тільки не виконують своїх обіцянок, а й у деяких випадках приймають рішення прямо протилежні своїм ідеологічним установкам.

 

Кримчани, як і раніше, довіряють біло-блакитним

Нагадаємо читачеві, що в результаті виборів 2006 року до Верховної Ради АРК на півострові, як і прогнозували політичні експерти, перемогу одержав Блок «За Януковича!» — 32,55% (44 місця), куди входили Партія регіонів і «Російська громада Криму». Решта партій, блоків та рухів, що пройшли до парламенту автономії, показали такі результати: «Союз» — 7,63% (10 мандатів), виборчий блок Куніцина — 7,63% (10 мандатів), КРО Комуністичної партії України — 6,55% (9 мандатів), Народний рух України — 6,26% (8 мандатів), Блок Юлії Тимошенко — 6,03% (8 мандатів), блок Наталії Вітренко «Народна опозиція» — 4,97% (7 мандатів), блок «Не Так!» — 3,09% (4 мандати). «Наша Україна», Блок Литвина, і Соціалістична партія України, які не пройшли до вищого представницького органу півострова, в сумі набрали 4,12%.

Президентські перегони показали, що кримський виборець, як і раніше, довіряє Партії регіонів. За Віктора Януковича як кандидата в Президенти України проголосувало 78,24% кримчан, за Юлію Тимошенко — 17,31%. Експерти прогнозують, що фаворитами майбутніх виборів в органи місцевої влади на півострові будуть Партія регіонів, Блок Грача-Волги «За новий Крим», партія «Союз», Блок Куніцина та меджліс кримськотатарського народу. Інші політичні партії, представлені в автономії, поки що підтримує незначна кількість кримчан.

Політичні спостерігачі стверджують, що Блоку «За Януковича!» уже не буде, бо Партія регіонів може самостійно потрапити до Верховної Ради АРК, маючи на озброєнні адміністративний, фінансовий і медійний ресурс. Цього не скажеш про партію «Російський блок» та «Російську громаду Криму», які напередодні президентських виборів об’єдналися з організацією «Громадянський актив Криму» в рух «Російська єдність». І сьогодні, судячи з розмаху політичних акцій і мітингів, «Російська єдність» претендує самостійно потрапити до парламенту автономії. Але, на думку деяких кримських аналітиків, їм треба стати, образно кажучи, «причіпним вагоном» якоїсь політичної сили, щоб у владі були представлені їхні кандидати. На минулих місцевих виборах російські партії та рухи зробили це досить вдало. Вони стали партнерами Партії регіонів, і їхні 14 представників обрані депутатами Верховної Ради Криму.

Успіх  із багатьма запитаннями

Що стосується Блоку Юлії Тимошенко в Криму, то обнадійливі результати Тимошенко в президентській кампанії цього року дали підстави для розмов про прорив в АРК її політичної сили. Ю. Тимошенко не без допомоги меджлісу кримськотатарського народу набрала 17,31% (181,715 тисячі голосів). Для порівняння: на парламентських виборах 2006 року за її політичну силу проголосувало 6,6 тисячі виборців. Лідер кримських бютівців народний депутат України Андрій Сенченко відразу після президентських виборів заявив, що їхня політична сила одержить чверть мандатів у Верховній Раді Криму. Але тут чимало запитань. І насамперед, чи будуть підтримувати на місцевих виборах кримські татари Тимошенко? Адже їхнім політичним партнером у нинішньому парламенті Криму є Народний рух України. А перший заступник голови меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров не приховує, що вони підуть на вибори самостійно, звісно, з їхнім партнером в особі Руху. Це означатиме, що рейтинг БЮТ залишиться в межах 7—8%.

Хто крокує лівою

Що стосується лівих сил, представлених у Криму такими політичними силами, як Блок Грача-Волги «За новий Крим», Соціалістична партія, Прогресивно-соціалістична партія України та іншими, то тут надії малі. Леонід Грач, перший секретар кримського рескому Комуністичної партії України, народний депутат України, розпочав одним із перших підготовку до виборів у Верховну Раду АРК. І це не дивно, адже для нього сьогодні головне завдання — повернутися в крісло спікера. Л. Грач позиціонує себе як захисника конституційних повноважень кримської автономії та ініціатора створення блоку лівих сил. Тільки парадокс у тому, що, крім «Союзу лівих сил» (очолюваного Василем Волгою), блокуватися із Грачом на його жорстких умовах і за його амбіцій ніхто не стане. Як сказала кримська журналістка Наталя Кисельова: «Ліві в Криму ще є, але сил у них уже немає». У політичного партнера Леоніда Грача — «Союзу лівих сил» — немає своєї електоральної підтримки в Криму, тому й вибору в них просто не було. Хоча, наскільки цей союз буде успішний для Василя Волги, залишається запитанням. Грач у перспективі має шанси провести до 10 депутатів до кримського парламенту, Волзі може віддати щонайбільше 3—4 мандати. Все, напевно, залежатиме від фінансової та організаційної участі в кримській виборчій кампанії партії Василя Волги.

Зовсім плачевний вигляд має кримський реском Соціалістичної партії України. Соціалісти Олександра Мороза в АРК останні років десять не мають серйозної підтримки виборців в автономії, тим більше після того як її очолив відомий своїм скандальним минулим Євген Супрунюк. Сьогодні проходження самостійно соціалістів до кримського парламенту неможливе. Навіть зміна лідера в Криму для них істотно не вплине.

Чого можна чекати від Прогресивно-соціалістичної партії України Наталії Вітренко? Блок Наталії Вітренко сьогодні представлений у кримському парламенті. Але активного впливу на кримську політику він, на думку політичних оглядачів, не має. І насамперед це пов’язано з тим, що був виключений із партії лідер кримських прогресивних соціалістів Валерій Іванов. Загалом ліві сили в Криму ослаблені, але, можливо, вони ще піднімуться у свій «останній і рішучий» бій за депутатські мандати.

Старожили й новачки олімпу

Традиційно на майбутніх виборах за місця в парламенті автономії та місцевих радах боротимуться старожили політичного олімпу Криму: Сергій Куніцин і Лев Миримський. Спостерігачі досить скромно оцінюють шанси Сергія Куніцина і його однойменного блоку бути представленим в органах влади півострова. Тим більше, що він недавно згідно з указом Президента був переміщений із крісла голови Севастопольської міської державної адміністрації в крісло постійного представника Президента в АРК. Відповідно до закону, постпред Президента не може бути членом якоїсь партії. «Блок Куніцина — це блок, але я сьогодні безпартійний», — заявив С. Куніцин в одній із телепередач на кримському телебаченні. Він повідомив, що коли стане відома дата виборів, у нього на цю тему буде розмова із Президентом України. «Залежно від цієї розмови я зроблю політичний вибір, з точки зору того, де мені бути, куди мені йти й у якій політичній силі», —сказав С. Куніцин.

Безперечно, претендувати на мандати в кримському парламенті й місцевій владі буде й Лев Миримський. Чотири роки тому його партія «Союз» взяла на виборах у Верховну Раду автономії десять мандатів, що дозволило його фракції увійти в правлячу коаліцію з місцевими регіоналами. Перевагою партії «Союз» у Криму є те, що вона має досить згуртовану й перевірену команду. Можна вважати, що головним завданням цієї партії на нових виборах буде втримання нинішніх позицій.

На півострові з’явилися й новачки в політичній боротьбі — це Сергій Тігіпко зі своєю «Сильною Україною» та Арсеній Яценюк з «Фронтом змін». Третій результат С. Тігіпка в президентській кампанії змусив заговорити про його феномен на півострові (набрав 11% голосів виборців Криму). Але все-таки спостерігачі схильні не ототожнювати рейтинг Тігіпка і його «Сильної України». Результат його партії на півострові залежатиме від успіхів і прорахунків кримських регіоналів і підбору команди, яка поведе «Сильну Україну» на вибори.

«Фронт змін» виборцями Криму не сприймається, бренд «Яценюк» звучить значно сильніше. До Яценюка сьогодні перетікають голоси виборців не стільки через симпатії до нього як до політика, скільки через антипатії до його супротивників. Останнім часом рейтинг Яценюка в Криму, на думку експертів, стагнує. Але в нього є і позитивні моменти. Це те, що А. Яценюк нетривалий час працював в автономії міністром економіки й устиг завести на півострові впливових друзів та політичних партнерів і знайомий зсередини з «політичною кухнею» Криму.

Загалом на півострові прозирає тенденція падіння електоральної підтримки всіх загальноукраїнських політичних партій, складається враження, що кримчани втомилися від виборів. Звичайно, криза додала песимізму. В такій ситуації можливе зростання політичних рухів, заснованих на радикальнішому ставленні до влади.

Георгій ВЕРВЕС, Олег ІВАНОВ.

 

P.S. У Верховній Раді України зареєстровано законопроекти щодо зміни виборчого законодавства. На думку деяких кримських політологів, якщо вибори в Криму до Верховної Ради автономії та місцевих рад відбудуться за змішаною (пропорційно-мажоритарною) або мажоритарною системою, то їхні результати можуть кардинально змінити розміщення політичних сил на півострові. У Верховній Раді Криму й місцевих радах з’являться нові обличчя.