Таке враження склалося під час ознайомлення із законопроектом «Про внесення змін до Закону України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України» щодо здійснення державного технічного нагляду». Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин, до речі, на своєму засіданні в середу вирішив рекомендувати парламенту прийняти цей документ у другому читанні й у цілому як закон.

Якщо законопроект буде підтримано в сесійній залі, у країні діятиме Головна інспекція державного технічного нагляду, яка разом з «підконтрольними та підзвітними їй» регіональними інспекціями становитиме «єдину систему органів державного технічного нагляду».

«Такі органи державного технічного нагляду, — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту, — в Україні існують давно, однак їхня діяльність фактично не визначена законом». Їх повноваження «виписано фрагментарно, нечітко, несистематично, між рядками та в контексті інших споріднених правових норм (закони України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України» та «Про дорожній рух»)».

Водночас «в Україні 90—95 відсотків техніки відпрацювало амортизаційний термін, вона стара, зношена, а в господарствах укомплектованість інженерними кадрами становить близько 30—40 відсотків, фермери та інші власники не мають спеціальної інженерної освіти і потребують допомоги держави. Матеріально-технічна база для ремонту й обслуговування машин залишилася в 20—30 відсотках господарств. У районах колишні сільгосптехніки повністю ліквідовано або перепрофільовано. У 80-х роках у кожній області було створено потужну ремонтну базу, де ремонтували 98 відсотків наявної техніки, а нині — лише до 10. Майже всі спеціалізовані ремонтні підприємства не працюють.

Постачання запасних частин відбувається хаотично, близько 40 відсотків надходить фальсифікату і підробок.

Кількісний рівень підробок сільськогосподарської техніки і запасних частин досяг критичної позначки. Крім того, з машинобудівних підприємств надходить велика кількість неякісної техніки без маркування та ідентифікаційних номерів».

Утім, положення законопроекту, на мою думку, спрямовані не так на розв’язання окреслених проблем, як передусім передбачають значне розширення повноважень чинного Держтехнагляду. Скажімо, окрім «проведення... державних технічних оглядів машин», інспекція має намір взятися за «здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства акредитованими суб’єктами господарювання, які проводять перевірку технічного стану та ідентифікацію машин». Цікавить її така функція, як «перевірка відповідності матеріально-технічної бази та методичного забезпечення закладів з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів... та видача їм висновків... для розгляду питання відповідними органами про акредитацію та видачу їм ліцензій на право підготовки трактористів-машиністів самохідних машин». І водночас «прийняття в осіб теоретичних і практичних іспитів для отримання права керування машинами та видача за їх результатами посвідчень тракториста-машиніста».

Держтехнагляд, приміром, отримає право «складати... протоколи про адміністративні порушення, розглядати... справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосування інших санкцій, передбачених законом; викликати громадян для одержання усних або письмових пояснень у зв’язку з порушенням ними вимог законодавства у сфері експлуатації машин та інших технічних засобів для агропромислового комплексу».

А також «виступати за дорученням Міністерства аграрної політики України замовником під час закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» (як на мене, це один із ключових пунктів, задля якого і город городили, тобто розробляли законопроект).

Цікаво, що «збори за послуги, що стягуються органами Держтехнагляду, надходять на спеціальні рахунки спеціального фонду державного бюджету та використовуються на придбання та виготовлення спеціальної продукції, зміцнення матеріально-технічної бази інспекції». Що розуміти під «спеціальною продукцією», законопроект не уточнює. Не містить він і чіткої відповіді на запитання: Головна інспекція становитиме «єдину систему органів державного технічного нагляду» в сфері АПК чи взагалі у країні?