— Насилля й агресія ... мають широкий спектр причин і хвилюють усіх, у кого є розум і серце, — сказав перший заступник міністра освіти і науки Борис Жебровський, починаючи обговорення проблем жорстокості й насильства в дитячому середовищі під час «круглого столу» в МОНУ.
І справді, як можна бути глухим і сліпим, коли школярки знущаються над однокласницею, записуючи «геройство» на «мобілку»?
Коли відморозки із профтехучилища ногами гемсають охоронця школи, а згодом і вчительок, котрі вибігли йому на допомогу.
Коли покидьки, увірвавшись в дім своєї колишньої шкільної наставниці, ледве не вбили її за кілька сотень гривень і консерви.
Хто і на якому етапі не угледів у тих розбійників нахилу до жорстокості? Батьки вдома. Вихователі в дитсадку. Педагоги в школі.
Зате швидко і «фахово» розібралася хто є хто вулиця. Там кращі психологи і соціологи. Там розпізнають «в польоті» обділених турботою і ласкою невпевнених у собі і слабких.
Чоловіки приділяють своїм чадам п’ять виховних хвилин на добу... 80 відсотків інформації про навколишній світ діти отримують із «ящика», де не тільки «бойовики» та «полуничка», а й цинічна реклама впливають на психіку школяра сильніше, ніж батько, «класуха» і психолог разом узяті.
Результати: кожен третій опитаний соціологічною службою, чесно зізнався: «Так, готовий порушувати закон».
Коли риба гниє з голови, коли політикани демонструють зневагу до Конституції — що ми хочемо від юних?
Директор Українського науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи Віталій Панок розповів про роботу психологічної служби галузі. За його словами, вона працює у двох напрямах: моніторинг ситуації з насильством учнів і профілактика та корекційно-розвивальна робота. На жаль, попри ефективну діяльність 19 тисяч соціальних педагогів і практичних психологів, учнівське середовище має низький рівень правової культури. Треба активніше поширювати позитивний досвід пілотних проектів. Віталій Панок упевнений, що потребує оновлення організація управління процесом виховання. Зокрема, підвищення кваліфікації й атестація вчителя повинні проводитися і за предметами, і за навичками виховання.
Учасники «круглого столу» визначили негативні чинники, що передують насильству в школі, вдома, на вулиці. Це передусім правова неграмотність учнів, педагогів і батьків та байдужість суспільства до насильства як соціальної проблеми, негативний вплив ЗМІ; неспроможність органів виконавчої влади і місцевого самоврядування забезпечити підліткам умови для продуктивного дозвілля. Для запобігання і подолання жорстокості й насильства в дитячому середовищі треба підтримати план заходів на виконання Національної кампанії «Стоп насильству» до 2015 року; залучати ЗМІ до проектів щодо профілактики насильства; сприяти поширенню шкільних служб порозуміння, проводити превентивні і роз’яснювальні заходи серед батьків тощо.
В Україні близько 300 законів захищають права дітей, у тому числі від насилля. Але більшість з них не мають механізмів реалізації. Чи не тому і держава, і сім’я, і школа безсилі, коли йдеться про так званих «важких» підлітків? Але ж ті механізми має розробляти держава.
