Як заощаджувати тепло, навчатимуть з дитинства

Перед міською радою Курахового того дня зібралися кілька десятків мешканців. Люди прийшли, незадоволені якістю комунальних послуг. Керівника служби єдиного замовника взяли у щільне кільце. Розмова велася на підвищених тонах. Із кореспондентом «Голосу України» люди поділилися наболілими проблемами.

Лариса Пата: «Живемо разом з онуком. У нас старий будинок по вулиці Пушкіна. Гарячу воду для купання беремо з батареї. Адже окремої труби для нас немає. Я цілу зиму лягала спати в гамашах, теплих шкарпетках, двох светрах... Укривалася пуховою ковдрою, а ватяну клала в ногах. Водночас за опалення сплачую 200 гривень на місяць за трикімнатну квартиру. З горища тече, у ванній і туалеті стеля потріскалась. Коли дощ пройде, на сходовому майданчику — калюжі. Ну хіба можна так жити?»

Володимир Литвиненко: «Нашій «хрущовці» скоро буде 50 літ. Уже років сім-вісім тепла не бачимо. Зверталися до служби єдиного замовника, до міськвиконкому. Ніхто нічого не вирішує. На подачі — 50 градусів, на «обратці» — 20. А живуть пенсіонери та й діти малі. Вмикаємо електрообігрівачі. Але це ж не вихід. Такі гроші за центральне опалення платимо: більш як 5 гривень за квадратний метр, якщо в сезон. І кажуть, ще дорожче буде. Моя думка — треба припинити платити. Не заплатить п’ятдесят будинків — комунальники відчують це на своїй кишені. Скільки можна терпіти? Ми вимагаємо, щоб створили елементарні умови — і все. Не допоможе — їхатимемо до Донецька, до Києва, пікетуватимемо, як шахтарі».

У міській раді визнають: проблема теплопостачання — одна із найгостріших у Кураховому. Особливість міста в тому, що теплом мешканців забезпечує Курахівська ТЕС. Свого часу дешева гаряча вода, яка текла трубами, була перевагою місцевого житла. Та й платили за опалення символічну суму: підприємство брало на себе більшу частину витрат на «комуналку». Тепер це — проблема: енергоносії дорожчають, а комунальне господарство зношується. Труби покладено ще в 30-ті роки минулого століття! Узимку сталося кілька аварій, які оперативно усували працівники станції. І хоча великих «заморозків» удалося не допустити, сама система не влаштовує ані мешканців, ані енергетиків, ані владу.

«Платежі за тепло в нас непогані, за українськими мірками — на рівні 97 відсотків, — розповідає директор Курахівської ТЕС Іван Запольський. — А от теплові втрати в зимовий період становлять 50—55 відсотків. Це 2—2,5 мільйона гривень, які не покриваються доходами». Загалом станція транспортує теплоносій до житлових кварталів на відстань до 10 кілометрів. Тому підприємців турбує, як зберегти кожну кілокалорію. Секретар міської ради Надія Ткачук каже, що грошей у бюджеті Курахового вистачає лише на утримання лікарень, шкіл, дитсадків тощо. А от на заміну чи ізоляцію зношених труб ані копійки не передбачено. Торік електростанція витратила мільйон гривень власних коштів на ізоляцію теплотрас. Нині керівництво ДТЕК, до складу якої входить підприємство, заявляє про готовність профінансувати масштабні проекти, завдяки яким мешканці міста забудуть про холод в оселях.

Днями в Кураховому підписано меморандум про співробітництво між міською радою, компанією ДТЕК та проектом «Реформа міського теплозабезпечення в Україні». Фахівці проекту, який започатковано Агентством США з міжнародного розвитку (USAІD), проведуть енергетичний аудит тепломережі та складуть план енергоефективності міста. У свою чергу паливно-енергетична компанія частково профінансує реконструкцію найбільш пріоритетних ділянок. На ці цілі в 2010 році ДТЕК виділяє мільйон гривень. «Ми прагнемо не підміняти функції держави, а допомогти реалізувати проекти, які розв’яжуть проблему реформування теплопостачання. Завдяки співпраці місто зможе залучити фінансову, технічну та управлінську експертизу в цій галузі. Після технічного аудита побачимо, які реальні проблеми стоять і куди варто спрямувати зусилля», — заявив директор з управління персоналом та корпоративних комунікацій компанії Сергій Кордашенко.

Надія Ткачук зазначає, що депутати міської ради працюватимуть із виборцями, роз’яснюючи необхідність енергозберігаючих заходів. «Люди вже розуміють, що потрібно лічити гроші. Цінова політика в державі нестабільна, тарифи на енергоносії постійно підвищуються. Гадаю, населення готове дійти того, щоб заощаджувати ресурси і платити за те, що споживає, а не за обігрів повітря. Тому дольова участь громади у здійсненні проектів буде обов’язково». До речі, місто вже має досвід співпраці з міжнародними фондами: завдяки одному такому проекту в дитсадку замінили старі вікна на металопластикові. І споживання тепла одразу зменшилося.

«Курахове — один із багатьох прикладів неефективності сектору теплопостачання, — вважає менеджер енергетичних проектів Андрій Нестеренко. — Виникає порочне коло, коли підприємства не можуть надавати якісну послугу, тому що не отримують за неї оплату, а інвестори не можуть вкладати гроші, тому що немає механізму захисту інвестицій. Розірвати це коло й покликаний наш проект». На думку експертів, уже сьогодні кожен мешканець міста може утеплити власну оселю і в такий спосіб зробити внесок в енергозбереження. Фахівці кажуть, що взимку найбільше «сифонять» вікна та двері, тому їх потрібно утеплювати в першу чергу. Під час реалізації проекту до місцевих шкіл передадуть ілюстровані матеріали: за ними діти навчатимуться, як заощаджувати енергоносії. Адже поки що ці ресурси витрачаються надто щедро.

Донецька область.