Громаді села Молодкова Надвірнянського району районна влада давно обіцяє нову школу. Першачки, які чули такі обіцянки чиновників, нині вже закінчують одинадцятий клас. Ця проблема дуже турбує молодківців. Їм не терпиться справити новосілля. По-перше, учні навчаються у трьох пристосованих приміщеннях, одне з яких збудоване ще за часів Польщі. По-друге, займаються у дві зміни, бо наявні класи не здатні вмістити одночасно понад 400 школярів. До того ж село останнім часом молодіє, тож дітей більшатиме, і школа незабаром тріщатиме, як рукавичка з відомої дитячої казки.
Віз попереду коня
На будівництво нової школи потрібно 10 млн. грн. Влада з року в рік намагається викроїти їх зі свого скудного бюджету, але поки що це в неї не виходить. Жителям Молодкова видається, що треба голосніше і рішучіше стукати у владні кабінети. Вони постійно термосять сільського голову та директора школи, аби вимагали обіцяного, хоч їм про те і нагадувати не треба. І директор школи Юрій Дричак, і сільський голова Василь Кисляк, як то кажуть, на своєму місці. І все, що від них залежало, давно зробили: і план будівництва школи є, і дев’ять гектарів колишньої колгоспної території, хоч на неї було немало інших претендентів, сільська рада виділила. А ось «вибити» із бюджету кошти на будівництво — тут уже розводять руками.
І тоді на ситуацію зреагували учні. Міркуючи, як підштовхнути дорослих до будівництва школи, вони вирішили змінити усталену хронологію подій і поставити віз попереду коня. Придумали свій проект, який назвали «Сад школи майбутнього». Суть його полягає в тому, що поки державні мужі шукатимуть гроші на новобудову, учні починають зводити свою «будову» — сад біля запроектованої школи.
— Посадити шкільний сад ми вирішили давно, — розповідає заступник директора з виховної роботи Молодківської загальноосвітньої школи Олександр Нікольський. — Розробили проект, який так і назвали — «Сад школи майбутнього». Торік у районі він зайняв перше місце на конкурсі шкільних проектів. Термін його реалізації — п’ять років. Сад займатиме три гектари прилеглої до школи території. Торік випускники засадили деревами вже півгектара. Де взяли саджанці? А самі ж і заробили. Лісництво минулої весни попросило школу допомогти з посадкою лісу. Ми домовилися, що за виконану роботу вони розрахуються з нами посадковим матеріалом. Таким чином біля майбутньої школи вже з’явилася алея, де ростуть сосни, модрини, канадський кедр. Алея відгородить майбутню школу від дороги і шуму. Закладено також алею каштанів. На шкільному подвір’ї пускають коріння й саджанці груш, яблунь, слив. І це лише початок. Щороку нові випускні класи будуть продовжувати цю роботу. Близько ста плодоягідних дерев посадимо ще цієї весни, — розповідає Олександр Миколайович.
Село ентузіастів заслуговує на підтримку
Олександр Нікольський вчителює в Молодкові 19 років. Каже, що село заслуговує на нову школу ще й тому, що громада тут дуже ініціативна, дружна й духовна. Люди відгукуються на всі добрі починання, які ініціює сільрада чи школа. А тон задають учителі, які, як правило, беруть участь у написанні всіх сільських проектів.
— Молодків таке село, що дай йому тільки трішки наснаги, підтримки, — і воно гори зверне, — каже Олександр Миколайович. — Таким людям треба йти назустріч, підтримувати їхній ентузіазм.
Наразі той ентузіазм спрямували на шкільний сад. Тепер у селі гадають: що виросте швидше — школа чи сад? Що переможе — дитяча енергійність чи чиновницьке безсилля?
Івано-Франківська область.
Фото автора.
