Її Величність Секретар

Так склалося, що в нашій уяві секретар у приймальні організації —це «герой» якихось не зовсім удалих анекдотів, усі функції якого зведено в найкращому разі тільки до рознесення чаю або кави. Але мені зі студентських років запам’яталося, як на лекціях із менеджменту професор казав, що будь-який начальник знає дещо про все, співробітники знають усе про дещо. І тільки зразковий секретар знає все про всіх і ще дещо.

Відтоді минули вже десятиліття, довелося працювати в різних установах. Звісно, багато чого давно забулося, але ці слова професора чітко пам’ятаються і щодня підтверджуються. Щоправда, і секретар уже в штатних розписах називається по-новому — референтом, помічником, офіс-менеджером...

Як приклад хочу навести життя та діяльність Лариси Михайлівни Коклюнової (на знімку). У її трудовій книжці лише одне місце роботи — Верховна Рада України. Прийшла вона сюди ще 17-літньою дівчиною і ось уже 38 років працює на різних відповідальних посадах. Останні 8 років — завідувач канцелярії секретаріату Першого заступника Голови Верховної Ради.

Прочитавши її службові обов’язки й характеристики, важко уявити, як вона все встигає — щодня сотні телефонних дзвінків, організація прийому відвідувачів, діловодство... Фактично це начальник штабу невеликого й згуртованого колективу секретаріату. При цьому за будь-якої обстановки Лариса Михайлівна чітко робить свою справу, завжди залишається спокійною і стриманою, проявляє людяність і доброзичливість. Як правило, високий рівень професійної компетентності, відчуття надзвичайної зібраності й оперативності, правильний аналіз ситуації та вміння передбачати перспективу допомагають їй якісно та вчасно забезпечувати доручену ділянку, в потрібний момент прийти на допомогу.

У різний час Ларисі Михайлівні довелося працювати з вісьмома Першими заступниками Голови Верховної Ради. І всі вони перед тим, як піти, пропонували їй перейти разом із ними на нове місце роботи. Але, зберігаючи вірність рідній Верховній Раді, вона на радість своїм колегам все-таки залишалася на старому місці. У колективі її напівжартівливо, напівсерйозно називають Її Величність Секретар.

Сьогодні, 17 квітня, в Лариси Михайлівни Коклюнової черговий ювілей. Зрозуміло, стосовно віку жінок зазвичай не прийнято називати цифри, але в цьому випадку їх все-таки можна назвати, адже дата справді кругла й чудова — 55 років!

Для Лариси Михайлівни перша цифра «5» — це улюблена оцінка в її шкільні й студентські роки. А друга цифра «5» — це заслужена оцінка її повсякденного життя та діяльності.

Державний службовець п’ятого рангу Лариса Коклюнова нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України, іншими відзнаками й заохоченнями. Звичайно, це приємно, але найбільше вона цінує слова подяки від простих людей, від виборців, які постійно відчувають її підтримку в розв’язанні своїх життєвих питань.

Колеги й друзі щиро вітають шановну Ларису Михайлівну Коклюнову з її славним ювілеєм. Ми від усієї душі бажаємо їй, її чоловікові Миколі Олексійовичу, синові Олексію, її любій мамі Зінаїді Карпівні міцного здоров’я, творчих успіхів у роботі, довгих років щасливого життя.

Ми любимо Вас, дорога Ларисо Михайлівно!