Червоне — до м’яса, біле — до риби. Культура вживання вина більшості українців зазвичай обмежується цим простим правилом. Натомість, не лише правила вживання, а й процес вибору виноградного напою набагато складніший і цікавіший. Від кількох десятків до кількох сотень гривень — ціни на вино у супермаркетах та магазинах, так само як і географічне розмаїття виробників, просто вражають. Саме тому, вкотре проходячи перед довжелезними полицями, неодмінно зупиняючись, на чому зупинити вибір. Хочеться й не платити утридорога, й не натрапити на дешеву, а часом і не дуже, підробку. Як не заблукати у винному магазині та правильно вживати вино, «Голос України» запитав у фахівця — найкращого сомельє України 2008 року Олексія Дмитрієва.

— Вирушаючи до магазина, вибирати вино, на що б ви порадили звертати увагу в першу чергу?

— Я б не радив вибирати вино лише тому, що просто сподобалася етикетка чи назва. При покупці потрібно запитати себе: «Навіщо воно мені? Для подарунка, романтичної вечері чи під особливу страву». Звертайте особливу увагу на сорт винограду — у ньому криється 80% успіху покупки. Приміром, Каберне Совіньон завжди буде більш насиченим, ніж Мерло та Піно Нуар, Шардоне майже у всіх випадках м’якіше. Тут може бути багато нюансів, тому за можливості користуйтеся порадою консультантів. У багатьох супермаркетах та винних магазинах працюють професіонали — задайте їм конкретне питання.

— Удома відкриваємо вибране вино. Які наступні кроки: дати йому подихати чи одразу наливати? Чи потрібно (і навіщо) його охолоджувати?

Кожен тип вина має свою температуру подачі (умови, при яких вино покаже себе з найкращого боку). Приміром, шампанське охолоджують до 5—7 градусів, біле вино — до 8—12, червоне у жодному разі не подають при кімнатній температурі, оптимально — 14—18 градусів. Чим молодше і простіше вино, тим нижчою може бути температура. А подихати хоча б три хвилини — бажання кожної пляшки. Молоді та насичені вина одразу розкриють свій букет, якщо «познайомите» їх з графином.

— Запах, колір, осад — як необізнаній людині зрозуміти, що у пляшці — не підробка, а справжній виноградний напій?

Це дуже складне запитання. Навіть професіоналам важко сказати, де підробка, не знаючи умов виробництва. Частіше вино не підробляють, а використовують неякісні виноматеріали чи недосконалу лінію виробництва. Такі вина — кволі, мають чітко виражений аромат спирту, п’ються, мов вода, не залишають після себе жодної згадки. На жаль, без дегустації про це неможливо дізнатися, але необов’язково ковтати вино, можна спльовувати, як це роблять на професійній дегустації. Осад чи винний камінь — нормальний показник того, що вино натуральне, але перед тим, як подати на стіл, такі вина краще декантувати (переливати у графин, залишаючи осад у пляшці).

— Розкажіть про культуру вживання вина. З чим потрібно і з чим категорично не можна його вживати?

Вина бувають різними. Тут краще згадати, що потрібно ламати стереотипи, що біле підходить лише до риби, а червоне — до м’яса. Якщо біле вино досить насичене, то його можна поєднати з білим м’ясом, а легке червоне, навпаки, може пасувати до червоної риби (тунець, лосось). Загалом вино полюбляє «компанію» різних видів сиру. Натомість не бажано вживати цей напій з продуктами, які мають різкий смак та аромат: каперси, анчоуси, оцет, лимонна кислота, або одразу куштувати вино після того, як почистили зуби, після гострих страв. Палітра може змінитись не на краще.

Цікавий нюанс: ми звикли пити ігристі вина лише під час урочистих подій. Ця традиція теж повинна змінитись. Бокал шампанського чи ігристого може чудово підкреслювати багато страв, від закусок до десертів.

— Скажіть, чи можна придбати у звичайному супермаркеті недороге і хороше вино? І взагалі, якою може бути його мінімальна ціна?

Як показує практика, у наших супермаркетах вже можна знайти достойні вина починаючи з 30—40 гривень за пляшку. Це переважно виробництво так званого Нового Світу (Чилі, Аргентина, ПАР, Австралія). Там гарні погодні умови, технології та досвід європейців, дешева робоча сила та земля. Ці чинники дозволяють пропонувати дуже конкурентну ціну.

— Купуємо українське? Вина чийого виробництва на нашому ринку сьогодні мають найкраще співвідношення ціна—якість?

На жаль, українські вина залишають бажати кращого (в основному, коли йдеться про сухі). Усього декілька виробників почали створювати справді авторські вина, а не масові варіанти з привозного виноматеріалу. Досвіду у них небагато, але перші спроби вже є. Це приємно, що не можна сказати про ціни, які можуть бути у рази більшими за вина Нового Світу. Це не дуже тішить. Не всі розуміють, чому потрібно платити за українське удвічі більше, ніж за аргентинське, яке за якістю зовсім не поступається. Ринок все розставить на свої місця. Без попиту ціни доведеться знижувати.

Загалом, раджу шукати вино з душею, та поважати його, тоді й отримаєте несподівано багато задоволення.

Розмовляла Анна БОЙКО.