Створена Комітетом з питань промислової і регулятивної політики та підприємництва робоча група з перевірки дотримання законодавства у сферах дозвільної та ліцензійної діяльності вже доповіла: уряд ігнорує чимало з того, що вже схвалене до втілення в життя в сесійній залі.
Мало того, до комітету надходять від колег законопроекти, які, по суті, дублюють уже схвалені наприкінці минулого року.
В ім’я покращення умов для підприємців представники різних політичних сил готові діяти спільно. Так, присутній на засіданні Комітету промполітики член Комітету з питань охорони здоров’я Валерій Коновалюк, як автор спорідненого законопроекту про спрощення дозвільної системи, не наполягав на тому, щоб саме його законопроект було прийнято. А зі свого боку глава комітету Наталія Королевська запропонувала йому у співавторстві внести до другого читання законопроект «Про засади державної регуляторної політики», який, до слова, був зареєстрований ще восени 2008 року. Знову ж таки формально справа застрягла через те, що уряд не затвердив перелік видів діяльності, які підлягають декларативній реєстрації.
Законопроект про органічне виробництво від Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин повернули як такий, що не містить зрозумілої аргументації, а той, що стосувався посилення відповідальності за фіктивне підприємництво, відправили на доопрацювання за браком логіки (відповідальність нібито посилювали, але, якщо керуватися нормами Кримінального кодексу, то виходило, що послаблювали).
Своєрідним логічним висновком доволі предметного обговорення став одностайно схвалений законопроект щодо призначення на липень парламентських слухань, на яких заплановано проаналізувати хід виконання законів щодо поліпшення бізнес-клімату.
На додаток законодавці запропонували до схвалення у першому читанні законопроект «Про енергоефективність», про який схвально відгукнувся Михайло Чечетов. Поза сумнівом, непростий законопроект, адже він справить неабиякий вплив на видатки держбюджету. Пропонується створити спеціальний уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань енергозбереження. А відтак — і Фонд енергоефективності, який пропонують формувати з 5 відсотків коштів у вигляді зборів за використання природних ресурсів і двох відсотків коштів у вигляді рентної плати за транспортування природного газу, нафти і нафтопродуктів територією України. (Каюсь, бо спало на думку, що на меті у авторів законопроекту створити ще один МВФ). Воно б не завадило. Але якщо гроші, які зараз фінансують загальнодержавні програми, відволікати з таким розмахом, то з яких джерел їх фінансувати надалі?! Про це в законопроекті не сказано нічого, а відтак він, на думку експертів з Міністерства фінансів, не узгоджується з вимогами Бюджетного кодексу. Пропонується надавати громадянам безповоротну допомогу на встановлення енергоефективного обладнання — чудово! Але з огляду на критичний стан житлово-комунальної сфери і наявний дефіцит кредитних ресурсів це, поза сумнівом, шлях до поглиблення дефіциту держбюджету. Ці нелегкі запитання неодмінно спливуть у сесійній залі під час розгляду цього законопроекту.
