Цього тижня з’явилися перші конкретні кроки нової влади, спрямовані на пошуки виходу із кризи та стабілізації фінансово-економічної ситуації в державі. Передусім — представлення і прийняття у першому читанні Державної програми економічного та соціального розвитку на 2010 рік, а також перемовини з Росією, США та МВФ щодо подальших взаємин, енергоносіїв та кредитів. Критикувати ініціативи уряду та коаліції ще зарано, бо більшість із них ще на стадії проектів. Але й оптимізму замало.
Запевнень у тому, що про знедолених і найбідніших не забудуть, а багатим доведеться платити за бідних, удосталь. Натомість найбільший прошарок населення, який не належить ані до одного, ані до другого класу і ще не дотягує до світового визначення «середнього класу», завмер в очікуванні — який новий тягар очікує їх та їхні родини, що ще подорожчає, від чого ще доведеться відмовитися, на що іще з їхнього гаманця зазіхатиме держава.
Скажімо, у проекті урядової програми розвитку пропонується удосконалити систему оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності. У Держкомпідприємництва з’явилися ініціативи щодо перетворення малого бізнесу на сімейний. Але чи не криються за цими красивими запевненнями плани уряду щодо значного посилення податкового тиску на представників малого бізнесу? Або ж передбачається зменшити дефіцит Пенсійного фонду шляхом «розширення бази нарахування страхових внесків та оптимізації максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, та розміру пенсій». Чи не означатиме це фактично збільшення відрахувань із зарплати кожного українця та зменшення пенсій? І знову-таки збільшення податкового тиску на суб’єкти господарювання.
Уряд уже не приховує суттєві проблеми з наповненням Пенсійного фонду та виплатою пенсій. Перші тривожні сигнали рядові пенсіонери вже відчули на собі у березні, коли багато з них отримали пенсії з затримкою. Перший заступник голови адміністрації Президента Ірина Акімова визнала: загальний дефіцит Пенсійного фонду на сьогодні становить 30 млрд. гривень, Україна сьогодні «перебуває у важкому стані» — на пенсійні виплати витрачається близько 18% ВВП, що є досить високим показником для європейських країн. І це при тому, що рівень страхових внесків в Україні — один із найвищих, що також є тиском на бізнес. Що ж пропонує влада? Тим представницям прекрасної статі, котрі мріяли невдовзі піти на заслужений відпочинок, цілком присвятити своє життя вихованню внуків, садівництву чи написанню мемуарів, доведеться і надалі засукати рукава: на думку Акімової, один із варіантів збалансування Пенсійного фонду та врегулювання ситуації з виплатою пенсій — вирівнювання пенсійного віку між чоловіками і жінками до 60 років. А працюючим пенсіонерам доведеться поділитися з державою своєю зарплатою: інформагентства оприлюднили копію листа уряду України до директора—розпорядника МВФ Домініка Стросс-Кана, в якому Кабмін заради отримання чергового траншу кредиту начебто зобов’язується скоротити на 50% пенсії працюючим пенсіонерам (але не нижче прожиткового мінімуму), реформувати механізм пенсійних нарахувань. А також звузити можливості для підприємців щодо отримання права на спрощену систему оподаткування — знизити поріг звернення для платників за спрощеною системою оподаткування до 300 тис. грн. на рік.
Водночас для ветеранів Великої Вітчизняної війни та частини пенсіонерів, котрі отримують малі пенсії, з’явилася добра новина: до Дня Перемоги ветерани отримають збільшені виплати, а пенсії уряд вирішив підняти на один відсоток. Щоправда, питання — чи зможуть старенькі за ці гроші придбати у магазині, де ціни зростають як гриби після дощу, щось більше до святкового столу?
Цього тижня з’явилася й інформація, невтішна для любителів спілкуватися завдяки мобільному зв’язку, який за останні роки став набагато доступнішим — стали «мобілізованими» і бабусі-дідусі, і двірники, і школярі. Урядовий комітет пропонує підвищити плату за користування радіочастотним ресурсом у вісім разів, щоб залучити до держбюджету додатково 1 млрд. грн. в 2010 р. А це, безумовно, призведе до збільшення плати за користування мобільним зв’язком та вартості розмов.
Високопосадовці обіцяють розпочати жорстку економію з себе. Справді, в парламентських кулуарах зникли кулери з безкоштовною водою, а, пробачте, в туалетах — папір. Журналісти з президентського «пулу», котрі висвітлювали офіційний візит В. Януковича до США, розповідали, що за три дні їх не годували ані в літаку, ані під час роботи. Для розвинутих країн у цьому нема нічого дивного — використання державних коштів жорстко контролюється. Але чи зменшиться «парад» дорогих автівок під Верховною Радою та Кабміном?
На політичному фронті суттєвих змін не відбулося — опозиція, як зазвичай, критикувала владу, блокувала парламентську трибуну, але ненадовго, аби лише не дати забути про себе. Бо приводів для звинувачень у порушенні регламентних процедур не було. Партія регіонів погодилася відправити державну програму економічного та соціального розвитку на доопрацювання, для врахування пропозицій від інших фракцій. У середу, як і передбачає Регламент, до порядку денного внесли законопроекти, на яких наполягала опозиція (хоча їх і не прийняли). Тим часом лави парламентської коаліції поступово поповнюють усе нові депутати з фракцій, які не увійшли до більшості. Можливо, політичне затишшя тимчасове, але принаймні вже є намагання з’ясувати правду не стусанами та голослівними заявами, а за столом перемовин, конкретними ініціативами та пропозиціями.
