П’ять років, що відділяють нас від минулого з’їзду, були досить складними. ТСО України виконувало свої статутні завдання, зміцнювало організаційну структуру, нарощувало економічний потенціал. Оборонні організації теж відчули на собі фінансово-економічну кризу, що вразила Україну і весь світ. Нині можу цілком упевнено стверджувати: ми вистояли, незважаючи на всі негаразди, і рухатимемося вперед.

Про це переконливо свідчать підсумки всієї звітно-виборної кампанії в оборонному Товаристві. Вважаю, що загалом вона проведена на досить високому організаційному та ідейно-патріотичному рівнях. Про свою діяльність відзвітували 13190 первинних організацій, проведено 496 звітно-виборних конференцій районних та їм рівних і 27 обласних та їм рівних організацій. В абсолютній більшості з них роботу оцінено на «задовільно». І лише 140 (1,6%) первинних і одна (0,2%) районна організації (Рокитнівська Рівненської області) оцінені за підсумками роботи на «незадовільно».

За період між з’їздами нами досягнуто помітного успіху в розв’язанні проблем організаційного зміцнення Товариства. Так, були доопрацьовані статути організацій усіх рівнів, удосконалена документальна база в бік поліпшення правозахисту організацій, покращено добір кадрів оргпрацівників обкомів.

Одним з основних статутних завдань ТСО України є військово-патріотичне виховання членів оборонного Товариства.

Спираючись на багаторічний досвід, дотримуючись і примножуючи традиції минулих поколінь, організації Товариства вели активну і цілеспрямовану військово-патріотичну роботу та використовували для цього різні форми. Серед них — тематичні вечори, екскурсії, автопробіги історичними місцями та місцями бойової слави, Дні відкритих дверей, місячники військово-патріотичної роботи, лекції, семінари, виставки.

Останнім часом у нашому середовищі ведуться розмови щодо оборонної спрямованості Товариства. На мою думку, це цілком слушно. Адже підготовка призовників з військово-технічних спеціальностей є злободенним питанням. Цей напрямок роботи є пріоритетним у діяльності нашої громадської організації, бо його реалізація, власне, і визначає сенс існування нашого оборонного Товариства.

Протягом 2005—2008 років (у 2009-му замовлення не було) підготовка призовників велася у 4 технікумах, 3 коледжах, 140 автомобільних, технічних, об’єднано-технічних школах, а інколи й у 10—12 спортивно-технічних клубах Товариства, за двома військово-обліковими спеціальностями: водій транспортних засобів категорії «С» і водій автомобільних кранів. Загалом за чотири роки підготовлено 21585 призовників.

Утім, результати підготовки могли би бути значно кращими. Але в 2007—2008 роках через обмежене і неритмічне фінансування з боку Міноборони України обласні й районні військкомати не мали можливості укомплектувати навчальні заклади Товариства призовниками в повному обсязі. Хоча останнє і визначалося у щорічних відповідних постановах Кабміну щодо підготовки призовників з військово-технічних спеціальностей у навчальних закладах ТСО України.

Як наслідок, не були доукомплектовані навчальні заклади Кіровоградської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Київської, Харківської, Черкаської та Чернігівської обласних організацій ТСО України.

Ще одним важливим статутним напрямком діяльності оборонного Товариства є також підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації робітничих кадрів. Адже це економічний аспект діяльності ТСО України. Завдяки цьому виду статутної діяльності мільйони громадян України мають можливість набути відповідної спеціальності.

Ця робота ведеться у 25 навчально-методичних центрах, 117 автомобільних, 9 технічних, 8 об’єднано-технічних, 2 радіотехнічних, 2 морських, 9 вищих навчальних закладах, 413 СТК, які щороку готують 200—220 тисяч спеціалістів за 42 робітничими професіями. Протягом п’яти років підготовлено 1172618 осіб. 

Якщо впродовж 2005—2008 років обсяги підготовки зростали, то починаючи з 2009-го простежується певний спад, що зумовлено і об’єктивними, і суб’єктивними причинами.

Завжди на висоті, в повному розумінні цього слова, авіація Товариства. Нині вона налічує 26 авіаційних організацій, з яких 2 аероклуби, 12 авіаційно-спортивних і 10 авіаційно-технічних спортивних клубів, центральний спортивно-технічний клуб авіаційного моделізму та одну філію.

Авіаційні організації ТСО України зробили значний внесок у розвиток спорту. У 19 регіонах України функціонують авіаційно-спортивні клуби та майже повсюди створено авіамодельні лабораторії. Авіаційний спорт у нашій країні, на відміну від інших, існує завдяки ентузіазму і бажанню пілотів і парашутистів Товариства зберегти в Україні спортивну авіацію.

Про досягнення в авіаційному спорті є що розповісти. За п’ять років завойовано понад 60 медалей на чемпіонатах світу, Європи та інших міжнародних змаганнях, встановлено 10 світових і 24 національні рекорди з авіамодельного, парашутного та планерного спорту. 44 авіаційні спортсмени стали майстрами спорту України, 16 — майстрами спорту України міжнародного класу, 4 — заслуженими тренерами України. За 5 років разом з Федераціями було проведено 245 всеукраїнських та міжнародних змагань.

Загальний наліт наших авіаційних організацій на спортивних літаках, планерах та вертольотах становить близько 52 тисяч годин, а також виконано 167300 стрибків з парашутом. Протягом семи років авіаційні організації виконували завдання Міноборони України з підготовки військових льотчиків, організовуючи початкову льотну підготовку курсантів Харківського університету Повітряних Сил ЗС України імені Івана Кожедуба. За цей час 159 курсантів набули первинних льотних навичок на спортивному літаку Як-52 та 80 слухачів — на вертольоті Мі-2.

Загалом організації ТСО України культивують двадцять один вид спорту. Найкраще розвиваються авіаційний, водний, радіоспорт, картинг та всі види моделізму. Щороку проводиться близько 10 тисяч змагань різних рівнів, у них беруть участь понад 240 тисяч учасників.

Спортивні клуби оборонного Товариства у звітний період зробили чимало для успішного виконання статутних завдань. Про це свідчать досягнуті результати. Наші спортсмени у складі збірних команд України зі спортивно-технічних і прикладних видів спорту за останні 5 років на Всесвітніх іграх, чемпіонатах та Кубках світу і Європи вибороли 1067 медалей, з яких 453 — золоті, 372 — срібні та 242 — бронзові. Підготовлено 25 заслужених майстрів спорту України, 117 майстрів спорту міжнародного класу і 385 майстрів спорту України.

За високі досягнення на VІІІ Всесвітніх іграх у Тайбеї кращим спортсменом року в Україні з 74 неолімпійських видів спорту, що розвиваються в нашій державі, визнано Ігоря Сороку (плавання в ластах — 2 золоті медалі), а кращим тренером — заслуженого тренера України Євгена Яковлєва — за підготовку 4 спортсменів-медалістів. Позитивним прикладом ефективного використання матеріально-технічної бази є Палац підводного спорту, де директором Віктор Адамський. Завдяки тому, що керівництво басейну організувало роботу так, що не лише заробляє гроші, а й виконує статутні завдання з розвитку спорту, збірні команди України з плавання в ластах, морських багатоборств та підводного орієнтування на багатьох міжнародних змаганнях у фаворитах.

Наші успіхи були б неможливі без кваліфікованих та досвідчених кадрів. Нині в Товаристві працюють 8794 штатні працівники, з яких 1882 — ветерани (20,8%); 814 — офіцери запасу та у відставці (9,4%); 31 учасник Великої Вітчизняної війни (0,4%); 116 учасників бойових дій (1,3%) та 1278 ветеранів ТСО України (14,2%).

У діяльності комітетів і організацій накопичено чималий досвід у доборі, навчанні та вихованні кадрів. Проблеми кадрової політики постійно розглядаються на розширених засіданнях бюро комітетів із запрошенням керівників міських, районних, міжрайонних організацій, директорів і головних бухгалтерів шкіл та СТК.

Одне слово, Товариство сприяння обороні України впевнено дивиться у майбутнє. Адже у своїй роботі ми сповідуємо принцип: в єдності думок і справ — успіх усього Товариства.

Володимир ДОНЧАК, голова Товариства сприяння обороні України, народний депутат України.

Фото Вадима КОВАЛЬОВА.