Уряд представив Програму економічного та соціального розвитку країни на 2010 рік

Учора Верховна Рада ухвалила в першому читанні («за» 242 народні депутати) представлену урядом Державну програму економічного та соціального розвитку України на 2010 рік. Як зазначив доповідач, Перший віце-прем’єр Андрій Клюєв, основними завданнями цієї антикризової програми стануть оздоровлення державних фінансів і банківської системи, відновлення кредитування реального сектору економіки, проведення глибоких інституційних реформ, активізація залучення інвестицій у модернізацію економіки, створення сприятливих умов для розвитку підприємництва.

На його думку, це дасть змогу не лише вийти із кризи, але й відновити та закріпити тенденцію сталого соціально-економічного розвитку країни та підвищення добробуту громадян. На початку доповіді А. Клюєв згадав «незлим тихим словом» дії уряду Тимошенко. 

Розпочавши аналіз нинішньої ситуації, А. Клюєв зазначив, що головними проблемами, які найбільше вплинуть на розвиток економіки у 2010 році, є погіршення якості ресурсної бази та кредитних портфелів банків. Зокрема, проблемна заборгованість банків зросла у 3,9 разу — з 18 до 69,9 млрд. грн. Ще одне лихо — збільшення рівня боргових зобов’язань на тлі зростання вартості запозичень.  За 2009 рік державний борг зріс до 23,2 відсотка від ВВП. Також у загрозливому стані перебувають державні фінанси. За офіційними даними, у 2009 році дефіцит Держбюджету становив лише 19,9 млрд. грн., або 2,2 відсотка від ВВП. Проте, за словами А. Клюєва, реальний дефіцит сягнув 103,8 млрд. грн., або 11,4 відсотка ВВП.  Тому, за словами Першого віце-прем’єра, уряду протягом перших ста днів роботи необхідно вивести економіку із загрозливого фінансового стану, відновити співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями та вжити низку заходів, спрямованих на боротьбу з бідністю, що, у свою чергу, активізує споживчий попит населення. Торкнувшись теми ухвалення бюджету на 2010 рік, А. Клюєв зазначив, що основним завданням є зменшення його дефіциту до рівня не більш як шість відсотків від ВВП, передбачивши його покриття неемісійними джерелами. Окрім того, цієї мети планується досягти шляхом скорочення переліку державних цільових програм, які фінансуватимуться з бюджету, встановлення жорсткого режиму економії бюджетних витрат, зокрема, внаслідок реорганізації установ бюджетної сфери та скороченням працюючих у них, зокрема, за рахунок пенсіонерів. Зростанню економіки мають сприяти й податкові зміни, зокрема, заплановане зниження ставки податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, запровадження податкових канікул для сімейного бізнесу та введення податку на розкіш.

На думку уряду, ці та інші кроки дозволять розраховувати на отримання у 2010 році номінального ВВП у розмірі 1 трильйон 83,1 млрд. грн., зростання реального ВВП на 3,7 відсотка, зростання обсягу промислової продукції — на 5,3 відсотка, зростання валової сільськогосподарської продукції — на 2,4 відсотка. Причому інфляція в середньому до попереднього року має становити 12,2 відсотка.

Співдоповідач, голова Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Олександр Ткаченко зазначив, що ця програма спрямована на те, щоб переломити економічну ситуацію в країні на краще. 

Під час обговорення Сергій Соболєв (БЮТ) зазначив, що якщо відкинути три перші сторінки програми, де критикується уряд Тимошенко, то далі ми «в основному побачимо ті ж пропозиції, що й від попереднього уряду». Хоча є й відмінності, вважає він. Приміром, нинішній уряд продовжує співпрацю з МВФ, але програма не містить проекту меморандуму про співпрацю з цією міжнародною організацією. Так само там немає жодної інформації про те, якими шляхами «уряд планує покривати дефіцит бюджету».

Олександр Бондар («НУ-НС») вважає, що подібна програма — це радянський рудимент, а тому її ніхто не виконуватиме. «Програма має декларативний характер і залишиться на папері», — сказав він.

Валерій Баранов (Блок Литвина), зауваживши, що хоч програма не містить конкретних кроків стосовно зміни податкового законодавства та не передбачає заходів з децентралізації бюджетних фінансів, проте позитивом є саме подання такої програми. Та чи буде ця програма виконуватися, стане зрозуміло після ухвалення Держбюджету, який є основою її виконання.

Петро Симоненко (КПУ) зазначив, що програма економічного і соціального розвитку стане реальною, якщо її буде скорочено із 170 до 10 сторінок. Бо, незважаючи на нинішній обсяг, у ній лише міститься перелік законів, які потрібно ухвалити, проте дуже часто за гарною назвою приховується не дуже гарний зміст. Тож він закликав уряд конкретно відповісти, якою, приміром, буде податкова політика. «Люди ждуть конкретної відповіді, а не загальної розмови», — зазначив він.

Олексій Плотніков (Партія регіонів) назвав позитивом те, що програма базується на реалістичних макропоказниках та що уряд ставить перед собою завдання скорочення дефіциту бюджету та покриття його з неемісійних джерел.