Фінансування науково-дослідних робіт за рахунок бюджетних коштів — питання специфічне і ризиковане з точки зору порушень фінансово-бюджетної дисципліни, зазначив заступник голови Держкомзему Сергій Бєльчик, інформуючи журналістів про ефективність науково-дослідної роботи в системі земельних ресурсів. Свідчення тому — аналіз результатів впровадження науково-технічної продукції, оплата і виготовлення якої здійснювалися Держкомземом за рахунок бюджетних коштів.
Коли розробки фінансуються, а підтвердження їх виконання відсутнє
Відповідно до держзамовлення на науково-технічні розробки, методологічне забезпечення і підготовку проектів нормативно-правових актів, пов’язаних із земельними відносинами, у 2007 році було виділено майже 6,3 мільйона бюджетних гривень на виконання 50 видів робіт. Проте аналіз їх впровадження у практичній діяльності «засвідчив відсутність будь-якої реалізації значної частини з них». А за окремими розробками в Держкомземі взагалі відсутні матеріали, які підтверджували б їх виконання.
Схожа картина і щодо планових науково-технічних розробок на 2008—2009 роки. Передбачалося виконання 56 науково-дослідних робіт на суму 4,5 мільйона гривень, з яких профінансовано за рахунок коштів державного бюджету 3,5 мільйона. Із 38 нібито виконаних робіт переважна частина також не впроваджена і відсутні матеріали, які підтверджували б їх виконання.
Тож колегія Держкомзему визнала такі «результати виконання та впровадження» незадовільними.
Торік цю проблему намагалося вивчити ГоловКРУ під час проведення ревізії. Проте в акті ревізії їй приділено лише один абзац, а саме: матеріали щодо використання бюджетних коштів на наукову діяльність не були представлені до ревізії.
Як наголосив Сергій Бєльчик, такі факти дають право порушувати питання про неефективне використання бюджетних коштів. Більше того — про розкрадання бюджетних коштів у багатомільйонних сумах. А це вже, звісно, інша юридична відповідальність.
Коли планують одне, а роблять інше
За словами начальника Управління внутрішнього контролю Держкомзему Леоніда Івашка, низку прорахунків допущено саме на етапі планування науково-дослідних робіт. Приміром, до планів включалися роботи, спрямовані на реалізацію положень законопроектів, які ще не розглядалися Верховною Радою. Намагаючись реалізувати норму законопроекту, Держкомзем замовляв і фінансував науково-дослідні роботи, не маючи навіть уявлення про те, в якій редакції буде схвалено парламентом той чи інший закон. А підставою для таких розробок значилися чотири законопроекти, які Верховною Радою не розглядалися, а деякі були взагалі зняті з розгляду профільними комітетами. На це у 2007—2008 роках з державного бюджету було використано 4,7 мільйона гривень. Для прикладу: одна з науково-дослідних робіт — розробка методики продажу земельних ділянок іноземцям. Не зрозуміло, зазначив керівник контрольного підрозділу Держкомзему, як можна створювати методику, не маючи на це законодавчих підстав? Водночас окремі науково-дослідні роботи хоча й виконані відповідно до планів, але їхня науковість викликає великі сумніви.
Коли гроші державні, а спрямовуються приватним структурам
Мали місце і факти, коли бюджетні кошти спрямовувалися не відповідним підприємствам Держкомзему, які мали науковий потенціал, а приватним структурам, пов’язаним з керівниками Держкомзему. Така ситуація значно впливала на відплив професійних кадрів із державних підприємств, через що профільні інститути перетворилися на виробничі підрозділи, виконуючи незначні замовлення з виготовлення, скажімо, технічної документації. Така ситуація тривала протягом 5—7 років.
Приміром, засновника і директора одного з товариств з обмеженою відповідальністю за дивним збігом обставин у листопаді 2007-го було призначено радником голови Держземагентства. Основним статутним завданням товариства значилося: купівля та продаж власного нерухомого майна. Упродовж трьох тижнів це ТОВ укладає з головним земельним відомством країни одразу сім договорів на виконання науково-дослідних робіт. Так, за неповний місяць воно освоїло 624 тисячі гривень. Що цікаво, зауважив Леонід Івашко, деякі роботи йому вдалося виконувати протягом одного дня! Одна з них — розробка процедурно-правового забезпечення обороту земель сільськогосподарського призначення, але із зауваженням — «за умови скасування мораторію на відчуження землі». Тобто вже тоді люди стратегічно дивилися на «перспективу» і розробили процедурно-правове забезпечення. Скажімо, 12 грудня було укладено договір з Держземагентством і того самого дня (!) було прийнято звіт про виконання науково-дослідних робіт загальною вартістю 207 тисяч гривень. Причому колишній голова Держземагентства підписував акт приймання без жодної візи відповідальних виконавців! Досі ми не можемо знайти результатів тих «наукових» праць, зізнався Леонід Івашко.
За попередніми висновками, половина — тобто майже 5 мільйонів гривень — зі спрямованих на науково-дослідні роботи в системі земельних ресурсів бюджетних коштів використано неефективно. Правову ж оцінку ситуації має надати Генеральна прокуратура — туди, запевнили у Держкомземі, буде направлено матеріали за результатами перевірки.